Значення публікації західноєвропейських документів, що відображають події в Україні 1708-1709 рр. для вивчення Північної війни. Роль кореспонденції посла прусського короля у Москві Георга Йоганна фон Кайзерлінга для вивчення та розуміння цієї доби.
Аннотация к работе
ПОДІЇ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ У ДОНЕСЕННЯХ ГЕОРГА КАЙЗЕРЛІНГА (1708 - 1709 РР.)Таке прискіпливе ставлення до цього було повязане з тим, що серед козацтва настрої були неоднозначними й у будь-який момент від їхньої позиції, повстання або заколоту залежали наслідки війни. При цьому особливо були у розпачі ті, які були кращої думки про Мазепу, тому ніхто з них не міг повірити у те, що він, у його понад 60-літньому віці, при цьому фізично немічному настільки, що йому постійно щодня загрожувала смерть, міг вчинити таку дію, небезпечні наслідки якої можна було легко передбачити. Його Царську Величність і його міністрів навіть дуже засмутила, і, як стало відомо, що ні премєр-міністр граф Головкін, ні також держсекретар Шафіров, які мені на мої різноманітні листи і меморандуми надсилали відповіді задніми числами, ні також звичайні ті [посадовці], які займалися плануванням управління війною, не змогли зробили так, що не давати ніяких згадок про цю надзвичайну подію, надійшли також сюди ті листи, які держсекретар написав своєму братові, спеціальному посланнику, хоча датовані лише 29 і 31 жовтня старого стилю, однак лише небагато тих [листів], що від 27-го, коли Його Царська Величність перебував при армії, на той час у Погребках, що в одній милі від Новгорода-Сіверського, між Десною і Убіддю. Меншиков - захопив не лише не укріплене місто, а також саму фортецю, яка була захищена лише одним земляним валом, який зсередини й ззовні був укріплений лише деревяними стінами, а перед ним було ще рів; слід зважити, що залишені там Мазепою комендант полковник Кенігсек разом з козацькими полковниками чинили серйозний опір, однак сталося так, оскільки полковник Кенігсек скоро був смертельно поранений, а козацький гарнізон, що складався із 6000 козаків, не був одностайним, також мало хто по-справжньому хотів захищатися, тому 14/3 [листопада] цього [місяця] її [форецю] взяли штурмом, після цього усіх порубали, полковника Кенігсека повісили, місто зруйнували й спалили у попіл. Зміст її такий: на пропозицію прусського уряду взяти на себе справу посередництва між Швецією і Москвою у справі миру, Головкін зазначає, що московський уряд згоден на мир, «якщо тільки король Швеції зі свого боку хоче порозумітися у цьому і Його Царській Величності, моєму милостивому пану буде гарантовано продумане і надійне забезпечення безпеки, Його Царська Величність зі свого боку не буде влаштовувати ніяких дій і не вимагатиме, а лише те, що належить йому по праву і може відповідати його головним інтересам, які йому Його Величність король Швеції може донести через Пруссію.