Аналіз складу, системних відношень, семантичної і формальної варіативності лексики у мікроконтинуумі суміжжя. Картографування сільськогосподарської лексики. Визначення мовних рівнів, на яких відбуваються явища накладання різнодіалектних ареалів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВААвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - кандидат філологічних наук, професор КОЗАЧУК Ганна Олександрівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист відбудеться “7” квітня 2003 р. о 1630___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Є.Рудницький, вивчаючи фонетичні й морфологічні особливості говірок Уманщини, зауважив, що “уманські діалекти швидше можна назвати переходовими, бо однією половиною своїх характерних рис уманські говори вяжуться з південно-західною групою, другою половиною - з південно-східною”. Г.Мартинова, досліджуючи побутову лексику правобережної Черкащини, виділяє три пасма ізоглос, центральне з яких концентрується у басейні р.Гнилий Тікич із незначними відхиленнями на схід і на захід і є основною розмежувальною лінією між подільським і середньонаддніпрянським говорами. Фонетичні та морфологічні особливості уманських говірок були предметом досліджень Є.Рудницького, А.Очеретного, А.Могили, спорадично представлені лексеми різних тематичних груп у дисертаційному дослідженні А.Очеретного “Говори Уманського району Черкаської області”, у праці О.Мельничука “Південноподільська говірка с.Писарівка”, словнику діалектної лексики Вінниччини М.Доленка, говіркові особливості східного Поділля подає праця І.Варченка. Але в останній час зявилися ґрунтовні дослідження тематичних груп лексики (ТГЛ) різних регіонів: сільськогосподарської лексики українських західностепових говорів (П.Гриценко), ботанічної лексики (І.Сабадош), мисливської лексики західнополіських говорів (Г.Аркушин), лексики тваринництва поліських говорів (В.Куриленко), будівельної лексики західного Полісся (О.Євтушок), ботанічної лексики північного Приазовя (Л.Фроляк), лексики харчування східнополіських говорів (Є.Турчин), міфологічної лексики карпатського ареалу (Н.Хобзей), назв одягу в карпатських говірках (Н.Пашкова), тваринницької лексики волинсько-подільського порубіжжя (Н.Шеремета), пастушої лексики гуцульського говору (Т.Ястремська), назв їжі і кухонного начиння в українських карпатських говорах (Е.Ґоца), будівельної лексики східного Полісся (Л.Дорошенко), гончарської лексики (Л.Спанатій), лексики традиційного ткацтва східнослобожанських говірок (І.Ніколаєнко), весільної лексики східнослобожанських говірок (І.Магрицька) та ін. Сільськогосподарська лексика привертала увагу дослідників діалектної мови різних регіонів: межиріччя Дністра і Дунаю - П.Гриценка, Полісся - М.Никончука (правобережні), Л.Вигонної, середньополіські говірки - колективна праця відділу діалектології Інституту української мови, Закарпаття - Й.Дзендзелівського, Волині - Г.Козачук, О.Данилюк, лівобережні середньонаддніпрянські - В.Куземи, Одещини - Л.Терешка, В.Карпової, наддніпрянські степові - І.Сухомлина, буковинські говірки - В.Прокопенко, І.Колісник, Миколаївщини - М.Тимченко, Сумщини - М.Безкишкіної, Хмельниччини - К.Баценко. Ареалогічні відомості про просторову варіативність сільськогосподарської лексики подають регіональні атласи - “Лексичний атлас Правобережного Полісся” М.В.Никончука, “Лінгвістичний атлас Нижньої Припяті” Т.В.Назарової, “Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР” Й.О.Дзендзелівського, Атлас сільськогосподарської лексики Волині Г.О.Козачук.Матеріали дисертаційного дослідження були використані у процесі викладання української діалектології студентам Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження №859/01 від 16.12.2002 р.).На підставі віднесеності денотатів до певної біологічної родини, призначення реалії виділено лексико-семантичні групи (ЛСГ): 1) на позначення ранніх зернових; 2) на позначення стебел злакових; 3) на позначення способів складання снопів та зберігання соломи; 4) на позначення пізніх зернових; 5) на позначення бобових; 6) на позначення технічних культур; 7) на позначення городніх культур; 8) на позначення коренеплодів; 9) на позначення лілійних; 10) на позначення сланких рослин. У деяких говірках паралельно вживаються словотвірні форманти-иско,-ишче на позначення одного семантичного явища: поля з-під гречки, поля з-під гороху, поля з-під вівса, поля з-під пшениці, поля з-під жита;-иско,-анка - на позначення поля з-під вівса та з-під гороху. Номінативну недостатність ситуативно можуть компенсувати описові форми ("поле, де скосили йачм?ін’; "поле, на йакому скосили овес; "поле, на йакому скосили гречку; "поле, з йакого зібрали горох; "поле с-п?ід "сойашник?іу) та атрибутивні словосполучення йачм?ін:е "поле, в?іусане "поле, гречкове "поле, кукурузане "поле, горохове
План
Зміст роботи викладено у 8 публікаціях.Основний зміст роботи