Початок роззброєння та скорочення ядерних озброєнь СРСР та США - Курсовая работа

Київський національній університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики Курсова робота на тему: „Початок роззброєння та скорочення ядерних озброєнь СРСР та США (кін.60х-поч.90 рр. ХХ ст.)” Виконала: студентка ІІІ курсу відділення МВ Захарчук К. О. Науковий керівник: доц.Суботін А.В. Київ-2005 План: Вступ. Розділ І.Перші кроки у справі обмеження ядерних озброєнь §1. Нерозповсюдження ядерної зброї Розділ ІІ. Програма модернізації озброєнь кінця 70-х років Розділ ІV. Початок ядерного роззброєння : СНО-1 Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Найбільш виразна ознака могутності держав - не спроможність розпочинати війни, а спроможність запобігати їм . Енн О’Хер МакКормік Протягом останніх шістдесяти років ядерна зброя набула надзвичайно широкого розповсюдження. Двадцяте століття ввійде в історію розвитку цивілізації як століття освоєння ядерної й термоядерної енергії. Обєктивно до можливості її створення неминуче вів бурхливий науково-технічний прогрес, що почався із блискучих фундаментальних відкриттів фізики XX століття, тому що ніщо не може бути сильніше ідей, час яких прийшов (В. Гюго). Наймогутнішим форсуючим фактором субєктивного характеру стала військово-політична ситуація в 40-х роках, коли в країнах антигітлерівської коаліції - США, СРСР, Великобританії прикладалися неймовірні зусилля задля створення ядерної зброї з метою випередження Німеччини. З тих пір ядерна зброя стає зброєю глобальної політики й твердо входить в практичний арсенал великої політики й державних справ. На практиці підтримка балансу сил у системі міжнародних відносин реалізувалася аж ніяк не внаслідок прагнення держав до збереження динамічної рівноваги системи. Крім того, неодноразово, починаючи десь з кінця 40х років міжнародні організації, серед них головну роль відігравала ООН, намагалися звернути погляди політиків та громадськості на можливі та уже існуючі екологічні проблеми, пов’язані з розробкою та випробовуваннями ядерної зброї[21]. Головні завдання: визначити головні етапи обмеження ядерних озброєнь; проаналізувати перші вагомі домовленості в галузі скорочення та заборони ядерних випробувань; розглянути договірну базу нерозповсюдження ядерної зброї; детально проаналізувати Договори ОСО-1 (ПРО) та ОСО-2, як найважливіші кроки на шляху скорочення ядерних озброєнь; висвітлити основні супутні переговорам процеси модернізації озброєнь; проаналізувати договірно - правову базу початку роззброєння у 80-х роках ХХ століття. Серед науковців та дослідників, що працювали над проблемами скорочення ядерних озброєнь та роззброєння - Генрі Кіссінджер - безпосередній учасник переговорів щодо підписання Договору ОСО - 2, колишній держсекретар США; П.Кальвокорессі, А. Калядін, Рощин А., Тімербаєв Р. Дослідників цікавили механізми прийняття рішень, переговорні процеси, суть та наслідки найвагоміших кроків на шляху скорочення ядерних озброєнь та роззброєння. Перші кроки у справі обмеження ядерних озброєнь Створення Радянським Союзом ядерної та термоядерної зброї, дальньої бомбардувальної авіації та міжконтинентальних балістичних ракет спричинило якісні зрушення в стратегічному співвідношенні сил, на якому базувалася американська ядерна політика. Було прискорено реалізацію програм розробки та будівництва ядерних підводних човнів, озброєних ракетами „Поляріс”, та розширено програму розгортання міжконтинентальних балістичних ракет „Мінітмен-1”[26,C.56]. Для цих цілей кожна держава - учасник Договору має право призначати спостерігачів. До того ж у самих Штатах досить впливовою була ідея „багатосторонніх ядерних сил НАТО”, неприйнятна для Радянського Союзу, бо одну з найактивніших ролей у новому утворенні відігравала б ФРН. Для цих цілей передбачається використання вже наявного контрольного механізму - Міжнародного агентства по атомній енергії (МАГАТЕ).