Дослідження проблеми вдосконалення системи підготовки з вітрильного спорту на початковому етапі багаторічної підготовки. Характеристика нової методології побудови та комп’ютерного контролю за функціональним та тренувальним процесом юних яхтсменів.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРоботу виконано у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту. Захист відбудеться 15 квітня 2004 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.862.01 у Харківській державній академії фізичної культури (61022, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури (61022, м. В роботі показано і обґрунтовано, що запропонована програма підготовки юних яхтсменів на початковому етапі з використанням оптимального співвідношення видів підготовки дозволяє скоректувати розвиток рухових здібностей, сприяє ефективному навчанню елементам управління швертботом класу “Оптиміст” і засвоєнню основ тактики, оптимізує процес теоретичної підготовки. Научная новизна состоит в том, что впервые разработана методология построения тренировочного процесса в парусном спорте на начальном этапе многолетней подготовки; впервые проведены комплексные исследования уровня подготовленности юных яхтсменов по теоретической, физической, технической подготовке, а также исследовано физическое развитие и функциональное состояние юных яхтсменов; впервые разработаны модельные характеристики физической подготовленности яхтсменов 10-11 лет; усовершенствованы методики подготовки и контроля; получило дальнейшее развитие направление использования компьютерных технологий в обеспечении контроля за подготовкой спортсменов; выявлена взаимосвязь между видами подготовки (технической, физической, тактической).Останнім часом спеціалісти стали більше уваги приділяти проблемам змісту, планування й організації навчального процесу юних спортсменів на початковому етапі багаторічної підготовки. Проте у теорії вітрильного спорту науково - методичне обґрунтування підготовки юних яхтсменів недостатньо представлено у спеціальних виданнях. Крім цього, останнім часом зазнала змін методика тренування спортсменів, відбулися істотні зміни у “Правилах вітрильних перегонів”, змінилася дистанція перегонів, удосконалюється спортивний інвентар, що вимагає нового підходу до системи навчання, розробки нових методик тренування, а також внесення корективів до змістовного наповнення навчальної програми підготовки юних яхтсменів. “Оптимізація навчально-тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації” Зведеного плану науково-дослідницької роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001 - 2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за номером державної реєстрації 0101U001889 та Програми комплексної наукової групи (КНГ) з вітрильного спорту, яка була організована на базі Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (Наказ Державного комітету з фізичної культури і спорту України № 724 від 08.04.1998 року). Роль автора у виконанні цих тем полягала в розробці комплексної системи підготовки юних яхтсменів на початковому етапі та укладанні нормативного документа “Програма для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ з вітрильного спорту” для груп початкової підготовки (Наказ Державного комітету з фізичної культури і спорту України № 3/2063 від 19.06.1998р.).У першому розділі дисертації “Особливості підготовки юних яхтсменів на сучасному етапі розвитку вітрильного спорту” (огляд літератури) проаналізовано й узагальнено наукові праці, присвячені організації початкової підготовки юних спортсменів із цього виду спорту. У другому розділі “Методи й організація досліджень” охарактеризовано методику досліджень, зокрема теоретичні аспекти проблеми відповідно до літературних джерел, а також педагогічні методи (педагогічне спостереження; анкетування тренерів та опитування спортсменів; педагогічний експеримент; тестування рухових здібностей; тестування технічної підготовленості; тестування теоретичної підготовленості; тестування тактичної підготовленості); медико-біологічні методи (антропометрія; спірометрія; тонометрія; вимірювання частоти серцевих скорочень; проба Штанге; проба Руфє; метод ехокардіографії серця; тестування “фізичного статусу спортсмена”); спеціальні інструментальні методи (хронометрія; вимірювання сили вітру за допомогою анемометра; компютерна програма оцінки теоретичних знань); методи математичної статистики. На третьому етапі (2001-2002 рр.) здійснювалося поглиблене вивчення спеціальної літератури для порівняння власних одержаних результатів із науковими даними, було визначено взаємозвязок між технічною і фізичною підготовленістю, спортивним результатом (приходом у перегоні) й антропометричними показниками юних яхтсменів, проводилося літературне оформлення дисертації, написання її основних розділів і впровадження теоретичних положень у практику підготовки юних яхтсменів на початковому етапі.