Початкові сенсоневральні порушення слуху при наявності судинних чинників - Автореферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ ім. проф. КОЛОМІЙЧЕНКА АМН УКРАЇНИ» АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Мітін Юрій Володимирович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології доктор медичних наук, професорТому вивчення стану усіх відділів слухового аналізатора у хворих з початковою СНП у сполученні з судинними чинниками (періодичне підвищення АТ, ВСД по гіпертонічному типу, ГХ І ступеня) у взаємозвязку з даними щодо стану центральної нервової системи та церебрального кровообігу, визначення найбільш інформативних обєктивних критеріїв, які свідчать про виникнення змін в слуховому аналізаторі є доцільним, що і стало метою даного дослідження. Дослідити стан слухової функції за даними субєктивної аудіометрії у повному обсязі, в тому числі - у розширеному діапазоні частот (10-16 КГЦ) у хворих з початковими сенсоневральними порушеннями слуху та наявністю судинних чинників (періодичне підвищення АТ, ВСД по гіпертонічному типу, ГХ І ступеня), а також у осіб контрольної групи Дослідити стан стовбуромозкових структур слухового аналізатора за даними КСВП у досліджуваних хворих з початковими сенсоневральними порушеннями слуху та наявністю зазначених судинних чинників, а також у осіб контрольної групи Дослідити стан коркових структур слухового аналізатора за даними ДСВП у досліджуваних хворих з початковими сенсоневральними порушеннями слуху та наявністю зазначених судинних чинників, а також у осіб контрольної групи Вперше дано поглиблену характеристику стану різних відділів слухового аналізатора у хворих з початковою СНП та судинними чинниками (періодичне підвищення АТ, ВСД по гіпертонічному типу, ГХ І ступеня) за даними субєктивної аудіометрії, КСВП та ДСВП у взаємозвязку з даними реоенцефалографії і електроенцефалографії та проведено їх порівняльний аналіз, що дозволило покращити ранню діагностику та профілактику сенсоневральних порушень слуху у таких хворих.Були обстежені три групи хворих з початковими сенсоневральними порушеннями слуху та наявністю судинних чинників. До 1 групи увійшли 55 хворих з початковими сенсоневральними порушеннями слуху, у яких епізодично підвищувався артеріальний тиск. Другу групу склали 53 хворих з початковою СНП у сполученні з вегето-судинною дистонією по гіпертонічному типу. Із аналізу були виключені хворі, які мали контакт з шумом чи радіацією, перенесли черепномозкову травму, нейроінфекцію, приймали ототоксичні препарати, мали органічне ураження ЦНС (вогнищева симптоматика, грубі енцефалопатії та ін.), з захворюваннями середнього вуха, а також асиметричним порушенням слуху. Аудіометричне обстеження включало в себе акуметрію, яка складалася із дослідження шепітною та розмовною мовою, виконання дослідів Бінга та Федерічі, порогову тональну аудіометрію з подачею звукових сигналів по повітряній та по кістковій провідності в діапазоні (0,125 - 8) КГЦ та по повітряній провідності в діапазоні (10-16) КГЦ, надпорогову тональну аудіометрію (визначення диференційного порогу сприйняття інтенсивності звуку на частотах 0,5, 2 та 4 КГЦ із інтенсивністю стимуляції 20 ДБ над порогом слуху за методикою Люшера); мовну аудіометрію: визначення 50% порогу розбірливості тесту числівників за методикою Е.М.Харшака по повітряній та кістковій провідності і визначення стану 100% розбірливості мови по повітряній провідності за даними мовного тесту Г.И.Гринберга, Л.Р.Зиндера.