Традиційна народна інструментальна музика як невід’ємна частина музичного побуту українського села. Дослідження витоків кобзарського мистецтва. Вивчення особливостей побутового музикування на українських землях (друга половина ХІХ - початок ХХ століття).
Аннотация к работе
Сумського державного педагогічного університету імені А. С.Музикант не був сторонньою людиною для сільської громади, а становив невідємну частину соціального організму села. Музичні інструменти виготовлялися вручну в цій місцевості, музиканти були місцевими жителями і виконували музику майже виключно для місцевого населення, інструментальний склад музичного ансамблю суттєво не відрізнявся в межах одного регіону, більшість аспектів репертуару ансамблю були місцевого чи регіонального характеру, роль музиканта у виконанні певних обрядів могла виконуватися лише місцевими жителями, які добре знали всі нюанси і варіації місцевих селянських звичаїв та обрядів. Тому в ці пори року не було весіль, тобто головного виконавського контексту для сільських музик; упродовж усіх перелічених відрізків часу (це третина календарного року) вони не виступали і не отримували доходу як музиканти. За дослідженнями Климента Квітки «Народні співці й музиканти на Україні» описується побутове життя народних виконавців та музикантів початку ХХ століття за такими видами народного виконавства як кобзарі; лірники; старці-співці; торбанисти; скрипники; бубністи; басисти; цимбалісти; троїста музика; дударі; трембітники; музиканти пізніших типів та чужоземні музиканти [2, с. У західній Польщі (2іетіа Lubuska, WMKOPOLSKA): дуда та скрипка (чи мазанкі), іноді кларнет; в центральній та східній Польщі (Mazowsze, Кіеіескіе, Radomskk, інші регіони): або скрипка та бас (розмір і форма приблизно як віолончель), або скрипка (чи дві) і бубон (маленький рамковий ударний інструмент з одною стороною) чи барабан (більший ударний інструмент з двома сторонами); в горах південної Польщі (Podhale): або скрипка і дуда, або одна чи дві скрипки (пізніше три) і бас; в низинних місцевостях південно-східної Польщі (Rzeszowskk, Przemyskie/Перемишльщина, JASMSKK): скрипка чи дві та бас з цимбалами або без цимбал, іноді кларнет; в горах південно-східної Польщі та північній Словаччині (лемківщина): одна чи дві скрипки та бас; в низинних місцевостях західної України (Галичина): одна чи дві скрипки та бас, або одна чи дві скрипки та бубон чи барабан, можна також з цимбалами; в південно-західній Україні (західне Полісся та частина Волині): одна чи дві скрипки та бубон; в горах західної України (Бойківщина та Гуцульщина): або дуда та скрипка, або скрипка чи дві та бас, або скрипка та цимбали з басом чи без басу, або дві скрипки та цимбали, або навіть тільки дві чи три скрипки; в центральній та східній Україні (східне Поділля, Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Харківщина): скрипка та бас з цимбалами або без них, або одна чи дві скрипки та бубон або барабан.