Особливості прямокутного та ортогонального способу проектування. Головне завдання фотограмметрії. Епюри розтягнення і складання. Лінія неспотворених масштабів. Коротка характеристика особливостей знаходження перспективи точки та прямовисної лінії.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ ННІ земельних ресурсів та правознавства Кафедра управління земельними ресурсами ЛАБОРАТОРНА РОБОТА ТЕМА: «ПОБУДОВА ПЕРСПЕКТИВ ЛІНІЙ І ПРОСТОРОВИХ ФІГУР» КИЇВ-2014 Побудова зображення обєкта (предмета) на будь-якій поверхні за визначеним законом називається проектуванням, а одержане зображення - проекцією об’єкта (предмета). У геодезії для одержання проекції невеликої ділянки земної поверхні A, B, C всі точки проектують на горизонтальну площину прямовисними лініями. Якщо точки простору ABC проектувати на яку-небудь поверхню Е променями, які виходять з однієї точки S, яка називається центр проекції, то такий спосіб проектування називається центральним. Основними елементами центральної проекції є: S - центр проектування - точка, з якої виходять, або в якій перетинаються всі проектуючі промені; Е - предметна площина - площина, у якій розташовані об’єкти, що проектуються (у випадку АФЗ це - місцевість); Р - картинна площина (картина), у якій створюється зображення предмету (у випадку АФЗ це - знімок або негатив); ТТ - основа картини або вісь перспективи - лінія перетину предметної і картинної площин; W - площина головного вертикалу - прямовисна площина, яка проходити через центр проекції перпендикулярно до вісі перспективи; E - площина дійсного горизонту - площина, проведена через центр проектування S паралельно до предметної площини; vv0 - головна вертикаль - лінія перетину площини головного вертикалу із картинною площиною; VV0 - проекція головної вертикалі (у фотограмметрії - лінія напрямку зйомки) - лінія перетину площини головного вертикала і предметної площини; hi hi - лінія дійсного горизонту - лінія перетину площини дійсного горизонту з картинною площиною; т.о. -.