Поняття та історичні типи громадянського суспільства. Інститути громадянського суспільства та їх зв"язок з державою. Соціальна диференціація та "демасовізація" суспільства в Україні. Фактори масової участі населення в акціях громадянського протесту.
Аннотация к работе
Стан демократії у сучасному суспільстві значною мірою визначається існуванням системи незалежних від держави самоврядних об’єднань суверенних індивідів і вільно встановлених зв’язків між ними - громадянського суспільства, сформоване на засадах плюралізму, толерантності. Відкрите суперництво суспільних інтересів ініціює політичний процес, сприяє втілення загальносоціального інтересу. Звідси можна зробити очевидний висновок: щоб демократизувати суспільство, реформувати державу, необхідно займатися не лише законодавчою, політико-юридичною діяльністю, а й плекати громадянське суспільство - сприяти структурованості спільноти, усвідомленню й поважанню людьми власних і чужих прав, гідності й свободи, шануванню норм суспільно-політичної взаємодії . Наприклад : для розкриття першого розділу використовувалась переважно література з підручників таких як Політологія / Т.С Дзюбко, К.М. Левківський , Основи загальної теорії та права/ Сурілов А.В.- Одеса, Одеський ун-т, 1995 ,Общая теория права и государства /Лазерев В.В М - 1997. В них наводяться погляди не одного вченого, а більше десятка, що дає правильно зрозуміти проблему і правильно зробити висновки. Мета роботи - це дати визначення поняттю громадянського суспільства не з однієї точки зору, а з багатьох; прослідкувати розвиток історичних типів громадянського суспільства; з’ясувати що таке інститути громадянського суспільства і розкрити їх зв’язок з державою, і найголовніше - це розкрити можливі шляхи розвитку громадянського суспільства в демократичній державі, а отже і в Україні. Поняття та історичні типи громадянського суспільства Поняття громадянського суспільства - одне з самих поширених категорій політології, які належали Аристотелю, Ш.Л. Монтескє, Н. Макіавеллі, Дж. Локку, Т.Гоббсу, І.Канту, Гегелю, Н.Бердяєву. Ці вчені уми політичної думки або детально аналізували дане поняття, або згадували цю категорію в антитезі. Виходячи з політичної сучасності людини, всі останні сфери людської життєдіяльності політизовані: моральна сімейно-подружня, економічна та інші. Але особливо яскраво такий розподіл громадянського суспільства і держави проявляється в його висловлюванні про співвідношення політики і моралі. І, природно, громадянське суспільство, як щось третє, як сфера суспільного життя, яка несе, по суті своїй, моральний зміст, в глибині своїй аполітична (праця, задоволення первинних потреб, кохання, сімя, хобі, піклування про збагачення власності) те, що називаємо приватним життям. Він обгрунтовує верховенство права, являючись по суті першим теоретиком концепції правової держави. Як відмітив в доповіді М.Сабо, в його країні спостерігається процес інтеграції нових соціальних рухів і політичних партій, при чому як і ті, так і інші розглядаються як складові частини політичної системи країни.