Побоювання як складова соціальних уявлень про міліцію: наслідки щодо взаємовідносин - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Побоювання як складова соціальних уявлень про міліцію: наслідки щодо взаємовідносинРобота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України. Свєженцева Юлія Олександрівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри соціології та масових комунікацій. Погрібна Вікторія Леонідівна, Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого"; професор кафедри соціології та політології; Захист відбудеться "15" жовтня 2011 року о "10" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.700.06 у Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61084, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.З часів створення незалежної Української держави турбота щодо формування позитивної громадської думки про міліцію декларувалась у низці програм і документів МВС України як пріоритетне завдання. На тому, що головною оцінкою роботи працівників міліції має бути ставлення до них населення, наголошує у своєму Зверненні до працівників органів внутрішніх справ Міністр внутрішніх справ України А.В. Однак громадська думка, яка є індикатором ставлення населення до міліції, все ще свідчить про бажання певної частини населення дистанціюватися від міліції. В цих умовах діяльність з формування громадською думкою про міліцію стикається з низкою проблем. У даному контексті можна висунути гіпотезу щодо особливої ролі побоювань у формуванні соціальної дистанції між міліцією та населенням як корпоративними субєктами.У розділі 1 "Теоретико-методологічний аналіз побоювань як складової соціальних уявлень про міліцію" побоювання осмислено як індивідуально-психологічний та соціальний феномен; проведено аналіз наукових визначень поняття "побоювання"; надано й обґрунтовано визначення побоювань; проведено теоретичний аналіз та систематизацію основних теоретико-методологічних підходів щодо вивчення побоювань як соціального феномена; досліджено потенціал класичних та посткласичних соціологічних теорій для вивчення феномена побоювань; концептуалізовано побоювання як складову соціальних уявлень та окреслено напрями їх дослідження. У підрозділі 1.1 "Побоювання як модальність страху в контексті наукового дискурсу" наводиться огляд літератури щодо наукового визначення й осмислення сутності побоювань, а також сформульовано й обґрунтовано його визначення, яке надалі використовується в роботі. На підставі аналізу соціально-наукових тлумачень побоювань було визначено, що побоювання - це узагальнюючий термін, який характеризує ставлення людини до небезпечних ситуацій, які не обовязково повязані з переживаннями тієї або іншої емоції. У підрозділі 1.3 "Побоювання в структурі соціальних уявлень про міліцію" побоювання щодо міліції осмислено як складову цілісного системного феномена - соціального уявлення. У розділі 2 "Побоювання та їх наслідки щодо взаємовідносин міліції та населення: емпірико-соціологічний вимір" викладені методичні аспекти вивчення побоювань щодо міліції, представлено результати конкретних емпіричних досліджень побоювань у структурі соціальних уявлень про міліцію, а також запропоновані практичні рекомендації щодо нейтралізації побоювань та формування позитивної репутації органів внутрішніх справ України.Його соціальний характер визначається: 1) соціальністю предмета побоювань (міліція як соціальна група і соціальний інститут); На підставі аналізу соціально-наукових тлумачень побоювань було визначено наступне: побоювання - це узагальнюючий термін, що характеризує ставлення людини до небезпечних ситуацій, які не обовязково повязані з переживаннями емоцій. Соціальні уявлення та побоювання щодо міліції різних соціальних груп визначаються специфічним досвідом контактів соціальної групи з правоохоронцями, практичною заінтересованістю та характером комунікацій у групі. Разом з тим побоювання і негативні уявлення про міліцію дуже впевнено поширюються за межі соціальних груп, які є їх творцями і носіями, спотворюють інші соціальні уявлення і в подальшому визначають ставлення майже всього населення до міліції. Типологічний аналіз населення за уявленнями і побоюваннями щодо міліції довів: попри варіацію змісту соціальних уявлень про міліцію в українському суспільстві вони майже не відрізняються за своєю структурою.

Основний зміст роботи

1. Побоювання щодо міліції є не тільки індивідуально-психологічним, але й важливим соціальним феноменом. Його соціальний характер визначається: 1) соціальністю предмета побоювань (міліція як соціальна група і соціальний інститут);

2) соціально-масовою та соціально-груповою природою генезису побоювань;

3) соціальним виявленням у словах і діях, зокрема у бажанні триматися подалі від міліції;

4) соціальними наслідками - зростання латентної злочинності, недостатність виконання громадянським суспільством функцій стримування і профілактики злочинності тощо. Враховуючи масовість, типовість, суспільну значущість побоювань щодо міліції цей феномен можна розглядати як соціальний факт (факт колективної свідомості), що підлягає соціологічному аналізу і має бути включений у систему соціологічних знань.

2. На підставі аналізу соціально-наукових тлумачень побоювань було визначено наступне: побоювання - це узагальнюючий термін, що характеризує ставлення людини до небезпечних ситуацій, які не обовязково повязані з переживаннями емоцій. Саме тому вважаємо продуктивним вивчати побоювання як знаний страх, зафіксований у памяті разом з обєктом, що його викликав, але не обовязково пережитий; як складову цілісного конгломерату повсякденних знань-вірувань-бажань-емоцій без відриву від соціального контексту, який їх породжує.

3. Пропонуємо для цілей соціологічного вивчення визначити побоювання як усвідомлення та передбачення можливих втрат цінних ресурсів (у широкому, соціологічному розумінні останнього терміна). Запропонована дефініція побоювань надає можливість вивчати це соціальне явище на засадах соціології знань, збагаченої релевантними напрацюваннями соціології громадської думки і громадських настроїв, соціології безпеки/ризиків/катастроф.

4. Для розуміння процесів поширення та закріплення побоювань щодо певного предмета у громадській думці їх слід вивчати не як окреме явище, а як складову цілісного системного феномена - соціального уявлення про цей предмет. Воно має бути проаналізовано як відношення між трьома елементами: субєктом уявлення; обєктом, що підлягає уявному відтворенню; практичним і прагматичним контекстом соціальної групи, що частково визначає зміст уявлення. На засадах парадигми соціальних уявлень побоювання можуть бути операціоналізовані та виявлені як особливий тип сценаріїв, які передбачають вірогідні втрати цінних ресурсів.

5. Соціальні уявлення та побоювання щодо міліції різних соціальних груп визначаються специфічним досвідом контактів соціальної групи з правоохоронцями, практичною заінтересованістю та характером комунікацій у групі. Разом з тим побоювання і негативні уявлення про міліцію дуже впевнено поширюються за межі соціальних груп, які є їх творцями і носіями, спотворюють інші соціальні уявлення і в подальшому визначають ставлення майже всього населення до міліції. У цьому сенсі можна говорити про універсалізуючу роль побоювань: через побоювання соціальні уявлення різних груп стають схожими між собою.

6. Типологічний аналіз населення за уявленнями і побоюваннями щодо міліції довів: попри варіацію змісту соціальних уявлень про міліцію в українському суспільстві вони майже не відрізняються за своєю структурою. Їх ядро становить тріада доволі абстрактних критеріїв, які стосуються бажання працівників міліції виконувати свої обовязки, невикористання службового становища для особистого збагачення та законності дій правоохоронців. Залежно від досвіду та практично-прагматичних інтересів соціальних груп ця тріада на периферії уявлення може наповнюватися тим чи іншим конкретним змістом, позитивними або негативними очікуваннями та побоюваннями. Також у кожній з категорій респондентів головний акцент робиться на одному з критеріїв, які становлять ядро уявлення. Саме недолік за цим критерієм і визначає головні побоювання респондентів.

7. Проведений типологічний аналіз дає підстави дійти такого висновку: чим менша соціальна дистанція між респондентом і особою, яка на власному досвіді впевнилася у недобросовісності, некомпетентності чи протизаконності дій правоохоронців, тим більше ці недоліки представлені в уявленні респондента про міліцію і тим більше у нього побоювань та недовіри до міліції. Крім того, є певна впорядкованість трьох недоліків, що становлять ядро соціальних уявлень, за силою негативного впливу на ставлення до міліції: порівняно менший вплив справляє небажання виконували свої обовязки, а найбільший - свавілля, під яким у першу чергу, розуміється грубе порушення закону та застосування протизаконного насильства.

8. Результати конкретних емпіричних досліджень соціальних уявлень про міліцію свідчать про негативні наслідки побоювань щодо взаємодії міліції з населенням: вони сприяють відстороненню, недовірі, ворожому ставленню, що є суттєвою перешкодою для формування партнерських відносин між міліцією та населенням.

9. Управління звязків з громадськістю МВС України сьогодні проводить значну роботу з інформування населення про діяльність органів внутрішніх справ. Разом з тим, інформаційна політика МВС України щодо подолання громадських побоювань потребує удосконалення та набуття стратегічно спланованого, цілеспрямованого характеру. Нагальною потребою є розроблення та впровадження національної стратегії утвердження позитивної репутації міліції, яка б не обмежувалася лише інформаційно-пропагандистськими заходами. Її підґрунтям мають бути заходи кадрової та організаційно-управлінської спрямованості щодо створення умов, за яких унеможливлюється недобросовісне виконання правоохоронцями своїх обовязків, некомпетентність, порушення дисципліни й законності. Інформаційна політика має враховувати особливості формування соціальних уявлень і побоювань щодо міліції в різних соціальних групах.

1. Свєженцева Ю.О. Партнерство та співробітництво міліції з населенням: стан, проблеми, рекомендації / Ю.О. Свєженцева, В.О. Болотова, І.В. Щербакова (гл.2,3); за заг. ред. Ю.О. Свєженцевої - X.: Поларт, 2005. - 240 с.

2. Щербакова І.В. Побоювання: філософське підґрунтя соціологічного поняття / І.В. Щербакова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2006. - № 32. - С.330-338.

3. Щербакова І.В. Соціальні уявлення про міліцію та довіра до неї: результати регіонального моніторингу / І.В. Щербакова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2008. - № 43. - С.341-351.

4. Щербакова І.В. Побоювання як складова соціальних уявлень про міліцію: обґрунтування теоретико-методологічних засад / І.В. Щербакова // Право і Безпека. - 2009. - № 1. - С.255-259.

5. Болотова В.О. Соціальні уявлення про ОВС як фактор співробітництва між міліцією та населенням / В.О. Болотова, І.В. Щербакова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2005. - № 31. - С.145-149.

6. Свєженцева Ю.О. Уміння управляти соціальними уявленнями, побоюваннями та заслуговувати довіру як складові професіоналізму працівника міліції / Ю.О. Свєженцева, І.В. Щербакова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2004. - № 28. - С.391-396.

7. Свєженцева Ю.О. Партнерство дільничних інспекторів з населенням: критерії та шляхи формування / Ю.О. Свєженцева, І.В. Щербакова // Право і Безпека. - 2005. - № 4’6. - С. 192-198.

8. Свєженцева Ю.О. Соціальні уявлення про сучасного правоохоронця: девіація від архетипу чи новий вид "tertius gaudens"? / Ю.О. Свєженцева, І.В. Щербакова // Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний та юридичний аспекти: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 10 квіт. 2010 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ, Навч. - наук. ін-т права, економіки та соціології; Соціологічна асоціація України. - X.: ХНУВС, 2010. - С.82-85.

9. Свєженцева Ю.О. Мотиваційне та комунікаційне підґрунтя соціальних уявлень про міліцію та довіри. Кримінологічні дослідження / Ю.О. Свєженцева, І.В. Щербакова // Норма та девіація у правоохоронній діяльності: матеріли девятої міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 28-29 жовт. 2010 р.). - Луганськ: РВВ ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, 2011. - С.41-50.