Аналіз двоєдиного процесу поєднання політики європеїзму і проблем національної ідентичності у сучасному румунському суспільстві. Визначення рис балканізму, що гальмують економічні реформи. Характеристика основних напрямків зовнішньої політики Румунії.
Аннотация к работе
Поєднання політики європеїзму та проблем національної ідентичності в сучасній РумуніїУ статті доведено, що у сучасному румунському суспільстві відбувається двоєдиний процес поєднання політики європеїзму і проблем національної ідентичності. Офіційний дискурс румунського керівництва, попри зміну президентських команд, стабільно зберігає прозахідні контури. Водночас прихильники західноєвропейських цінностей всередині країни не знаходять розуміння з боку традиціоналістів, які проголошують особливий шлях розвитку Румунії. Орієнтація на Захід, хоч і перетворилася на двохсотлітню традицію румунського політичного і культурного життя, все ж не стала безумовною константою румунського суспільного мислення. In article it is proved that in modern Romanian society there is a twofold process of combining policy of Europeanism and problems of national identity.режиму Чаушеску канонічна суперечка між прихильниками західного розвитку Румунії - західниками і прихильниками самобутнього шляху розвитку країни - традиціоналістами, завдяки свободі слова набула яскравих публіцистичних форм. Звучали заклики, що лише завдяки посиленню європеїзації Велика Румунія міжвоєнного періоду серйозно просунулася по шляху модернізації в економіці, політиці і культурі, тож необхідно використовувати такий корисний власний досвід. Якщо західники хотіли бачити свою країну частиною символічної Європи, включити її в західноєвропейський ареал, то, деякі крайні традиціоналісти заявляли, що Румунія виявляється взагалі поза часом і простором. Запозичуючи на Заході форми політичних інститутів, принципи економічного і соціального устрою, Румунія, з точки зору традиціоналістів, йде помилковим шляхом. Якщо Захід представляє, на думку традиціоналістів, цінності сумнівні для румунської ідентичності, то Схід (який ідентифікується з Росією) втілює собою, на їх думку, безпосередню загрозу для її існування.З одного боку, румунська політика орієнтована на Захід, з іншого підкреслюється центральноєвропейська ідентичність держави, що має амбіції стати регіональним лідером - гарантом безпеки і посередником у локальних конфліктах. Водночас прихильники західноєвропейських цінностей всередині країни не знаходять розуміння з боку традиціоналістів, які проголошують особливий шлях розвитку Румунії. Втім, румунське керівництво декларувало і формулу «православя плюс національна ідентичність», покладаючи на православну церкву місію ідейної консолідації суспільства в його наближенні до європейських цінностей. Бесєску, виступаючи на зборах, присвячених 120-річчю автокефальності Румунської православної церкви та 80-річчя Патріархії, висловив надію, що спільність долі православя і нації буде мати тепер проєвропейські контури21. Тож вважаємо, що вибір румунського суспільства щодо особистості президента все ж свідчить на користь того, що європеїстів у Румунії більше, тобто більшість громадян все ж ідентифікують себе швидше європейцями.
Вывод
Тож, як підтверджують конкретні соціологічні дослідження, ні європейська, ні національна самоідентифікація досі не стала домінуючою в свідомості значної частини румунського етносу. Найбільш висока ступінь як національної, так і європейської самоідентифікації відзначається лише в центральних районах країни, особливо в Бухаресті. Втім, не виявлено прямого звязку ні з націоналістичним дискурсом, ні з європеїзмом. Значна частина населення сільських районів ідентифікує себе лише за релігійною ознакою чи на рівні найближчого, регіонального сусідства19.
Після 1989 р. державна ідентичність Румунії вибудовується на основі двох основних напрямів зовнішньої політики. З одного боку, румунська політика орієнтована на Захід, з іншого підкреслюється центральноєвропейська ідентичність держави, що має амбіції стати регіональним лідером - гарантом безпеки і посередником у локальних конфліктах. Ці два проекти не конкурують між собою. Швидше тактика побудови центральноєвропейської ідентичності обрана з практичних міркувань і є своєрідним трампліном до великої Європи20.
Офіційний дискурс посткомуністичного румунського керівництва, незважаючи на зміну президентських команд, стабільно зберігає прозахідні контури. Водночас прихильники західноєвропейських цінностей всередині країни не знаходять розуміння з боку традиціоналістів, які проголошують особливий шлях розвитку Румунії. Значна частина суспільства, як стверджують соціологи, також не готова до засвоєння європейської ідеї. Орієнтація на Захід, хоч і перетворилася на двохсотлітню традицію румунського політичного і культурного життя, все ж не стала безумовною константою румунського суспільного мислення. Втім, румунське керівництво декларувало і формулу «православя плюс національна ідентичність», покладаючи на православну церкву місію ідейної консолідації суспільства в його наближенні до європейських цінностей. Президент Т. Бесєску, виступаючи на зборах, присвячених 120-річчю автокефальності Румунської православної церкви та 80-річчя Патріархії, висловив надію, що спільність долі православя і нації буде мати тепер проєвропейські контури21.
Чинний президент Румунії Клаус Йоханніс - етнічний німець і протестант за віросповіданням, людина європейського мислення й очевидно прикладатиме багато зусиль для того, щоб покращити ситуацію в Румунії. Як свідчить його біографія, він істинний патріот Румунії і це доводив вже не раз. Тож вважаємо, що вибір румунського суспільства щодо особистості президента все ж свідчить на користь того, що європеїстів у Румунії більше, тобто більшість громадян все ж ідентифікують себе швидше європейцями. європеїзм національний ідентичність румунський
Посилання
1 Boia L. Istorie si mit in con§tiinta romaneasca / L. Boia. - Buc., 1997. - P. 288.
2 Antohi S. Exercitiul distantei / S. Antohi. - Buc., 1998. - P. 303.
3 Pasti V. Romania in tranzitie / V. Pasti. - Buc., - P. 238.
4 Mitu S. Iluzii si realitati transilvane / S. Mitu // Problema transilvana. - Iasi, 1999. - P. 70.
5 Seres A. Utopia federalizarii §i crizele identitatii / А. Seres. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:// http: www.provincia.ro
6 Mitu S. Iluzii si realitati transilvane/S. Mitu// Problema transilvana.-Iasi, 1999. - P. 66-79.
7 Mungiu-Pippidi A. Vom alunga «Fantomele Balcanilor»? / A. Mungiu-Pippidi // Revenirea in Europa. Idei si controverse romanesti, 1990-1995. - Craiova, -P. 231.
8 Pasti V. Romania in tranzitie / V. Pasti. - Buc., 1995. - P. 238.
9 Romania este atunci cand... [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: www.apdr.ro .
10 Perisset J. C. Romania nu este nici in Est, nici m Vest, ea se afla in central Europei §i chiar al lumii. Interviu de Ghinea Nouras Cristian cu Excelenta Sa, Jean Claude Perisset, Nuntiul Papal in Romania. - 2005.28.11. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: www.poezia.ro .
11 Mungiu-Pippidi A. Identitate politica romaneasca si identitate europeana/ A. Mungiu-Pippidi // Reve- nirea in Europa. Idei si controverse romanesti, 19901995. - Craiova, 1996. - P. 281.
12 Iliescu I. Interviu acordat domnului Ion Iliescu pentru saptamanalul «Puls» din Scopje / I. Iliescu. - Macedonia. 2001. 23.11. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: www.presidency.ru .
13 Mungiu-Pippidi A. Vom alunga «Fantomele Balcanilor»? - P. 232.
14 Enescu R. Europa centrala: ratre helvetizare si balcanizare? / R. Enescu // P. 264-280.
15 Mungiu-Pippidi A. Identitate politica romaneasca si identitate europeana. - P. 283. Ibid. - P. 285.
16 Cioran Е. Schimbarea la fata a Romaniei / Е. Cioran. - Вис., 1990. - P. 121.
17 Мадиевский С. А. Румынское общество от буржуазных преобразований 60-х гг. XIX в. до 1918 г. / С. А. Мадиевский. - Кишинев, 1996. - С. 57-58.
18 Mungiu-Pippidi A. De la identitate nationala la nationalismul / A. Mungiu-Pippidi // Sfera polit. - Buc. - 2001. - № 98. - P. 12.
19 Potapievici H.-R. Politice / H.-R. Potapievici. - Buc. 1997.
21Basescu T. Biserica Ortodoxa Romana poate contribui la identitatea europeana a Romaniei / T. Basescu [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: www.adevarulonline.ro .