Дослідження сутності теорій прекаріату як нового суспільного класу та визначенню доцільності їх врахування у науці трудового права. Робиться висновок про те, що прекаріат з точки зору трудового права має розглядатися у юридичному статусі безробітних.
Аннотация к работе
Pluralitas non est ponenda sine necessitate, або місце теорій прекаріату у науці трудового права Новіков Д.О., кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін, господарського та трудового права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Стаття присвячена дослідженню сутності теорій прекаріату як нового суспільного класу та визначенню доцільності їх врахування у науці трудового права. Згідно з розрахунками Міжнародної організації праці, до 2019 р. без роботи залишаться близько 212 млн. людей, а на сьогоднішній день число безробітних у світі становить 201 млн. [4]. І це стосується не замовчування чи неможливості підрахувати реальний рівень безробіття у країні та світі, а поширення так званої нестійкої зайнятості тобто зайнятості на умовах неповного робочого часу або неповної зайнятості, зайнятості на умовах строкових трудових договорів, позикової праці, вторинної зайнятості, дистанційної зайнятості, зайнятості на основі договорів цивільно-правового характеру. Як зазначає Дж. Бейкер, важко одержати надійні статистичні дані по усьому світу, здебільшого тому, що у багатьох країнах світу статистика щодо нестійкої зайнятості не збирається або не є життєздатною [5, с. Питання виникнення прекаріату як нового класу досліджувалось у наукових працях зарубіжних та вітчизняних філософів, соціологів та економістів, серед яких можна назвати П. Бізюкова, П. Бурд’є, А.М. Колота, Р Сеймура, Г. Стендінга.