Зміст правоздатності вищого закладу освіти МВС у зв"язку з наданням йому права здійснювати діяльність по наданню платних послуг. Особливості цивільно-правової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договору про надання освітніх послуг.
Аннотация к работе
Національний університет внутрішніх справ Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне правоРобота виконана на кафедрі правових основ підприємницької діяльності Національного університету внутрішніх справ. Кандидат юридичних наук, доцент Шишка Роман Богданович, кафедра правових основ підприємницької діяльності Національного університету внутрішніх справ, начальник кафедри Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПРН України Азімов Чингізхан Нуфатович, кафедра цивільного права № 1 Національної юридичної академії ім. Кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Мусіяка Віктор Лаврентійович кафедра галузевих дисциплін Національного університету “Києво-Могилянська академія”, завідувач кафедри. Захист відбудеться “9” листопада 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.64.700.03 при Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Серед субєктів, які надають освітні послуги, особливе місце займають вищі заклади освіти (надалі - ВЗО), що прямо закріплено в законодавстві про освіту, зокрема в Законі України “Про освіту”. зясувати порядок укладання договору про надання платних освітніх послуг; правоздатність заклад освітній визначити зміст договору про надання платних освітніх послуг; Договір про надання платних освітніх послуг - це угода, згідно з якою виконавець зобовязується надати освітні послуги шляхом здійснення заходів навчального, методичного, організаційного і матеріально-технічного характеру, обсяг, зміст і характер яких повинні відповідати державним стандартам освіти та/або угоді сторін, а у передбачених законодавством випадках підтвердити рівень і обсяг отриманих замовником знань, а замовник зобовязується брати особисту та активну участь у споживанні наданих послуг і оплатити зазначену діяльність. Всі освітні послуги в залежності від особистості виконавця, обсягу, характеру та порядку надання послуги, а також засобу формалізації досягнутого результату можуть розглядатися як освітні послуги у вузькому і широкому значенні: а) освітня послуга у широкому значенні - це діяльність особи, яка володіє необхідними знаннями, що виражається у здійсненні заходів навчального, методичного, організаційного і матеріально-технічного характеру, обсяг, зміст і характер яких повинні відповідати потребам замовника, результат якої не має майнового втілення, нерозривно повязаний із самою діяльністю і споживається замовником у процесі особистої й активної участі у процесі її здійснення при наявності у нього можливості для цього; На основі поділу освітніх послуг слід розрізняти договори про надання платних освітніх послуг у широкому та вузькому значенні: а) договір про надання платних освітніх послуг у широкому значенні - це угода, згідно з якою виконавець (яким, поряд з іншими, може виступати і вищий заклад освіти МВС) зобовязується за завданням замовника надати освітні послуги шляхом здійснення заходів навчального, методичного, організаційного і матеріально-технічного характеру, обсяг, зміст і характер яких повинні відповідати завданню замовника, а замовник зобовязується брати особисту активну участь у споживанні наданих послуг, і оплатити зазначену діяльність;“Загальна характеристика діяльності вищого закладу освіти МВС по наданню платних освітніх послуг” присвячений дослідженню юридичної природи і змісту платної освітньої послуги, зясуванню існування необхідних правових передумов надання вищому закладу освіти МВС права робити платні освітні послуги, а також змісту правоздатності даного субєкта. З метою зясування змісту відносин по наданню платних освітніх послуг вищим закладом освіти МВС насамперед виникає необхідність у зясуванні поняття та змісту платної освітньої послуги як обєкта цивільного права. Розглядаючи відображення правових уявлень про послуги у законодавстві нашої країни відзначається, що воно не виділяло послугу як самостійний обєкт цивільного права. Теорія ж цивільного права вже тривалий час розглядає послуги як самостійний обєкт цивільного права. Погоджуючись із загальною думкою про те, що основне розходження між роботами і послугами проводиться за характером результату, що отримується, автор вважає за необхідне враховувати також і ознаку віддільності результату від діяльності виконавця у випадках, коли діяльність особи не повязана з виготовленням нової речі.Виходячи з того, що платні освітні послуги належать до обєктів цивільного права, то одним із правових засобів, які забезпечують їх споживання, виступає цивільно-правовий договір - договір про надання платних освітніх послуг. Розділяючи даний підхід, автор зазначає, що поняття договору про надання платних освітніх послуг повинне визначатися, насамперед, виходячи із загального поняття договору про надання послуг, і обґрунтовує необхідність окремого закріплення договору про надання платних освітніх послуг у законодавстві. Відносини у сфері одержання освіти будуть регулюватися договором про надання платних освітніх послуг у вузькому значенні.