Теоретичні основи побудови та аналізу платіжного балансу країни. Сутність платіжного балансу та його роль у забезпеченні сталого розвитку країни. Еволюція методології складання платіжного балансу. Методи аналізу та збалансування платіжного балансу.
Аннотация к работе
Міністерство освіти та науки України Харківський національний автомобільно-дорожній університет Кафедра «Міжнародної економіки» КУРСОВА РОБОТА З дисципліні «Міжнародні фінанси» Тема: «Платіжний баланс та його роль у системі валютного регулювання» Виконав студент Керівник курсової роботи Горбунов М.О. ______________________ Група ЕМ-41 Харків 2008 Зміст Вступ……………………………………………………………...………………..3 1. Теоретичні основи побудови та аналізу платіжного балансу країни……….4 1.1 Сутність платіжного балансу та його роль у забезпеченні сталого розвитку країни………………………………………………………...………….4 1.2 Еволюція методології складання платіжного балансу………...……8 1.3 Методи аналізу та збалансування платіжного балансу…………....12 2. Платіжний баланс країни, як інструмент аналізу стану зовнішньоекономічних зв’язків………………………………………………...19 2.1 Методичне забезпечення аналізу платіжного балансу країни…....19 2.2 Аналіз платіжного балансу України за 2005-2007 рр.…………….25 2.3 Аналіз платіжного балансу Росії за 2007р…………………………36 2.4 Вплив зовнішньоторговельних зв’язків України з Росією на стан платіжного балансу……………………………………………………………...43 Висновок…………………………………………………………………………… Список літератури…………………………………………………………….…… Вступ Всі країни є учасницями сучасного світового господарства. Як один з основних обєктів державного регулювання, платіжний баланс характеризує відношення країни з іншим миром. Стан платіжного балансу - індикатор стану всієї економіки, а динаміка зміни стану окремих його статей відображає головні тенденції економічного розвитку суспільства й, як слідство, може служити основним джерелом інформації для прийняття рішень державної політики. Регулювання платіжного балансу не є самоціллю, а виступає як елемент соціально-економічної політики країни, тому що спроба стабілізувати платіжний баланс у відриві від внутрішнього стану національної економіки може привести до протиріч внутрішніх і зовнішніх цілей розвитку економіки й погіршити внутрішню ситуацію в країні. Така модель складається з метою розробки та запровадження обґрунтованої курсової та зовнішньоекономічної політики країни, аналізу і прогнозу стану товарного та фінансового ринків, двосторонніх та багатосторонніх зіставлень, наукових досліджень тощо. На підставі фактичних даних про стан платіжного балансу міжнародними фінансовими установами, зокрема Міжнародним валютним фондом, приймаються рішення про надання конкретним країнам фінансової допомоги для стабілізації платіжного балансу та подолання його дефіциту. За формою складання платіжний баланс визначається як статистичний звіт, у якому в систематизованому вигляді наведено сумарні дані про зовнішньоекономічні операції резидентів даної країни з резидентами інших країн (нерезидентами) за певний період. Основні компоненти платіжного балансу групуються за двома рахунками: рахунком поточних операцій і рахунком операцій з капіталом і фінансових операцій. Рух товарів і послуг через національні границі як би врівноважується рухом у протилежному напрямку фінансових потоків (коштів), що представляють собою платежі за товари й послуги. МВФ характеризує платіжний баланс як «статистичний запис всіх економічних угод протягом даного періоду між резидентами країн, що звітують,». Але по його основних розділах має місце або активне сальдо (якщо надходження перевищують платежі), або пасивне (якщо платежі перевищують надходження). Платіжний баланс має наступну структуру: торговельний баланс; баланс послуг і некомерційних платежів (баланс «невидимих» операцій); баланс руху капіталів і кредитів. Співвідношення вартості експорту й імпорту товарів утворить торговельний баланс. Наприклад, дефіцит торговельного балансу США (з 1971 р.) порозумівається активним просуванням на їхній ринок міжнародних конкурентів (із Західної Європи, Японії, Гонконгу, Південної Кореї й ін. країн) по виробництву товарів все більшої складності. Пізніше шотландський економіст і філософ Адам Сміт (1723 - 1790), англійський економіст Давид Рікардо (1772 - 1823), інші видатні діячі того часу розвинули систему складання балансу міжнародних розрахунків (БМР). Вважалося, що міжнародна торгівля, передусім незбалансованість експорту та імпорту, впливає на національну економіку здебільшого по лінії грошового обігу та цін. У разі застосування даного підходу не беруться до уваги операції, що здійснюються без готівкових розрахунків, а також надані й отримані кредити. Кредитні операції ( ) Дебетні операції (-) Експорт товарів та послуг Імпорт товарів та послуг Доходи від користування факторами виробництва, локалізованими за межами країни Виплати за користування іноземними факторами виробництва Одержання країною нових позик Надання позик іншим країнам Зовнішні інвестиційні надходження Інвестиційна діяльність поза межами країни Таблиця 1.