Прогнозування попиту на продукцію підприємства. Вартість і амортизація основних засобів виробничих підрозділів. Планування заробітної плати організації та прямих витрат на основні матеріали. Зведені показники виробничо-господарської діяльності фірми.
Аннотация к работе
Курсовий проект з дисципліни: „Планування та організація виробничої діяльності підприємства”Прогнозний попит визначається за функцією тренду реалізації продукції (A, B, C). Найпростішою функцією, яка досить обєктивно відображає життєвий цикл продукції, є рівняння параболи другого порядку, тобто: , де Nt - кількість продукції, яка реалізована або буде реалізована в t-ому періоді (кварталі), шт./кв.; a, b, c - статистичні параметри функції тренду, які можуть визначатися методом найменших квадратів.Безмашинні розрахунки складових першого і другого рівнянь краще виконувати в такій табличній формі: Таблиця 1 Матимемо таку функцію тренду попиту на продукцію А: На основі отриманих функцій тренду визначається прогнозний попит на кожний вид продукції у кварталах наступного року (таблиця 1.2.) та загальний річний обсяг попиту на продукцію підприємства. Висновок: Проаналізувавши попит на продукцію А, В, С у перших девяти кварталах та здійснивши прогноз на наступні 4 квартали можна сказати, що динаміка реалізації продукції В є найбільш високою, оскільки попит з кожним кварталом зростає, проте у наступних прогнозованих 4-х кварталах спостерігаються незначні зниження реалізації.3) цільової функції Рі хі > max, де - фактична машиномісткість і-го виду продукції за j-ою групою устаткування, м-год./шт.; хі - шукана кількість продукції i-го виду (A, B і C), шт./рік; Fq - ефективний (корисний) фонд часу одиниці устаткування, год./рік; qj - кількість устаткування j-го виду; - прогнозний попит на продукцію i-го виду (A, B, C), шт./рік; - обовязкові поставки продукції i-го виду за укладеними договорами, шт./рік; Pi - прибуток від реалізації одиниці продукції, грн./шт. Прибуток на одиницю продукції (Pj) визначається умовно на основі вихідних даних завдання за формулою: ; де Pi - прибуток з розрахунку на 1 м-год. машиномісткості продукції i-го виду (див. завдання), грн./м-год; - сумарна машиномісткість одиниці продукції. Оскільки нова продукція (Сн) є покращеним аналогом (за призначенням) продукції С, то можна вважати, що загальний попит на продукцію С і Сн не перевищить найвищі досягнення (максимальні значення) реалізації продукції С в минулі квартали, тобто: Щоб оптимізувати виробничу програму ми скористувались програмою Excel і її надбудовою „Пошук рішення” і отримали наступні дані: Таблиця 3 Вихідні дані для автоматизованої оптимізації виробничої програми З урахуванням обовязкових поставок продукції за договорами, для виробництва якої були вилучені необхідні ресурси, загальний випуск продукції з максимальним прибутком становитиме: на продукцію А - 5,0 тис.шт/рік, В - 20,36 тис.шт/рік, С - 0 тис.шт/рік, Сн - 0 тис.шт/рік.10) визначається за формулою: , де - трудомісткість річного випуску продукції, м-год.; Fl - річний корисний фонд часу робітника (за балансом робочого часу - табл. 12) за формулою: (осіб) де, V - кількість виробничих обєктів, які потребують обслуговування; S - кількість змін роботи підприємства; - норма обслуговування (кількість виробничих обєктів, які обслуговує один робітників за одну зміну). Висновок: Визначивши плановий бюджет робочого часу працівника та провівши відповідні розрахунки, визначили: - ефективний фонд часу робітника (1761 год/рік); Відтак для планування річного фонду оплати праці (ФОП) робітників-відрядників виникає обєктивна необхідність у визначенні їх основної і додаткової зарплати у розрахунку на одиницю і-го виду продукції (одиничної розцінки) за формулою: , де - годинна тарифна ставка за відрядною оплатою розряду f при виконанні j-го виду робіт , грн./год.; - машиномісткість одиниці продукції і-го виду при виконанні j-тої роботи, м-год./шт.; - коефіцієнт доплати до тарифної зарплати, = 1,15...1,25.; - коефіцієнт обслуговування j-го устаткування. Відповідно: Значення визначається як добуток тарифної ставки для робіт першого розряду (С0) і тарифного коефіцієнта для відповідного розряду ().За методами планових розрахунків складових собівартості продукції, усі витрати прийнято поділяти на прямі, які можна визначити „прямим” рахунком для кожної одиниці продукції незалежно від обсягів виробництва (зарплата основних робітників, вартість основних матеріалів, технологічної енергії тощо), і непрямі, які можна визначити сумарно на весь обсяг продукції (наприклад, амортизація будівель), а потім розподілити між виробами відповідно до заданих критеріїв (пропорційно прямим витратам, трудомісткості продукції та ін.). Вартість допоміжних матеріалів (ганчіря, мастил, емульсії тощо) визначається в межах вартості устаткування (= 0,6..0,8%) з урахуванням коефіцієнта його завантаження: , де - вартість устаткування (табл. Вартість енергії для виробничих потреб складається з витрат на силову електроенергію, стиснене повітря, воду і пару. Поміж цих витрат основну частину (90%) складає вартість споживаної енергії для приводу електродвигунів, яка визначається за формулою: , тис. грн де Цw - тарифна плата за одиницю споживаної електроенергії, Цw=,036 грн./КВТ-год.
План
Зміст
Вступ
1. Прогнозування попиту на продукцію підприємства
2. Оптимізація виробничої програми
3. Вартість і амортизація основних засобів виробничих підрозділів (цехів і дільниць)
4. Планування чисельності персоналу підприємства
5. Планування заробітної плати підприємства та прямих витрат на основні матеріали
6. Планування собівартості продукції
7. Планування потреб в оборотних коштах
8. Зведені показники виробничо-господарської діяльності підприємства