Планування діяльності підприємств туризму та господарств готельно-ресторанного бізнесу - Лекция

Планування діяльності підприємств туризму та господарств готельно-ресторанного бізнесуПрогнозуванння - це передбачення майбутнього стан внутрішнього і зовнішнього середовища фірми, яке базується на наукових методах і інтуїції, тобто це процес обґрунтування кількісних та якісних змін розвитку в майбутньому. Прогнозування, з одного боку, передує плануванню, а з другого є його складовою частиною, оскільки використовується на різних стадіях планової роботи, а саме на стадії аналізу середовища і визначення передумов для формування стратегій; на стадії реалізації планів. Прогнозування по своєму складу ширше від планування, оскільки крім показників діяльності фірми включає і дані про зовнішнє середовище. В свою чергу пошукове прогнозування може бути традиційним (коли прогноз є екстраполяцією минулого в майбутнє і новаторським альтернативним (коли існує декілька варіантів розвитку фірми з врахуванням змін зовнішнього і внутрішнього середовища). в) прогнозування нормативне або нормативно-цільове полягає в тому, що спочатку визначаються загальні цілі, орієнтири на майбутнє, а вже потім оцінюється розвиток фірми, виходячи із встановлених цілей. Результатом процесу прогнозування є прогнози, які можуть бути коротко, середньо і довгостроковими (по часу охоплення), пошуковими, нормативними (по питаннях прогнозування), пасивними і активними (по можливості впливу фірми на майбутнє).Плани підприємствами розробляються самостійно, використовуючи певні вихідні дані. Характеризує те, на скільки даний план сприяє досягненню цілей підприємства, якщо враховувати витрати та інші супутні небажані наслідки, повязані із складанням і здійсненням цього плану. Принцип первинності планування - планування логічно передує виконанню всіх інших управлінських функцій. Принцип гнучкості (маневреності) планів - плани не є стандартними раз і назавжди даними, а їх можна змінювати стосовно змін внутрішньої і зовнішньої ситуації. Принцип комплексності (системності) - означає, що планування повинно охоплювати всі структурні підрозділи і при розробці планів повинні враховуватись в системі як зовнішні, так і внутрішні фактори, що обумовлюють зміну ситуації.Перший варіант плану продажу характеризується можливим обсягом реалізації туристичного продукту (послуг) підприємства. Одним з найбільш розповсюджених методів планування можливого обсягу реалізації турпродукту (послуг) є економіко-статистичний метод, який охоплює таку послідовність дій: 1) визначається очікуване виконання плану продажу за передплановий період як сума можливої реалізації; 3) виявляється різниця в темпах реалізації турпродукту (послуг) і розвитку туріндустрії, а для внутрішньо о туризму особливо важливим є порівняння темпів придбання турпродукту і зростання реальних доходів населення; Початковим етапом цього методу є розрахунок середніх темпів приросту реалізації і визначення середніх змін цих темпів за період дослідження, на основі яких визначається темп приросту реалізації на плановий період за формулою Наявність тісного звязку між купівельними фондами населення і підвищенням попиту на турпродукт (послуги) робить можливим використання методу планування, заснованого на еластичності (чутливості) реалізації турпродукту від платоспроможного попиту населення.Метою програмно-цільового методу планування продажу туристичного продукту (послуг) є обґрунтування на плановий період такого доходу від реалізації, який не тільки покриє витрати на створення та надання туристичних послуг, а й забезпечить одержання цільового прибутку при дотриманні податкового законодавства. Цей етап називається розрахунком обсягу реалізації, що забезпечує підприємству беззбитковість (по іншому - критичну точку або поріг рентабельності). Для розрахунків обсягів реалізації, що забезпечать точку беззбитковості туроператора, в натуральному вираженні (кількості турів або послуг) використовується формула Обсяг реалізації турпродукту (послуг) у вартісному виразі, що забезпечує підприємству беззбитковість, розраховується як сума добутків планової кількості кожного виду реалізованих турів (послуг) на їхні ціни за формулою n Оскільки кожне підприємство прагне одержати хоча б мінімальний рівень прибутку, виникає необхідність другого етапу обґрунтування плану реалізації турпродукту, метою якого є визначення того обсягу реалізації, який забезпечить підприємству мінімальний прибуток.

План

1. Суть та принципи прогнозування. Типи прогнозування та їх характеристика. Методи прогнозування.

2. Основи, принципи та методи планування. Види планів, їх структура та порядок розробки

3. Класифікація планів реалізації туристичних послуг (турпродукту)

4. Методи планування продажу туристичного продукту й окремих послуг

5. Програмно - цільовий метод планування продажу туристичного продукту

6. Оцінювання запасу фінансової міцності підприємства

Контрольні запитання та завдання

Рекомендована література

Тести для самоконтролю

1. Суть та принципи прогнозування. Типи прогнозування та їх характеристика. Методи прогнозування

1. Власова Н.О. Економіка ресторанного господарства : Навчальний посібник / Н.О. Власова, Н.С. Краснокутська. - Х. : Світ книг, 2013 с. 114-152.

2. Городня Т.А. Економіка туризму: теорія і практика: Навчальний посібник / Городня Т.А., Щербак А.Ф. - К. : Кондор видавництво, 2012, с.10-40.

3. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу. Навч. посібник / Л.П. Дядечко. -К. : Цент учбової літератури, 2007, с.10-45.

Тести для самоконтролю

1. Під плануванням діяльності підприємства розуміють: а) порівняння основних показників його розвитку у звітному і базовому періодах;

б) розрахунок майбутньої величини прибутків;

в) процес визначення цілей підприємства, а також засобів і шляхів їх досягнення;

г) аналіз перспектив розвитку підприємства в порівнянні з іншими підприємствами тієї ж галузі.

2. Основними перевагами планування в умовах ринку в порівнянні з директивним плануванням є: а) самостійне здійснення всього комплексу планової роботи;

б) доведення зверху основних показників діяльності;

в) право самостійно розробляти виробничу програму;

г) самостійність вибору розмірів матеріального стимулювання;

д) ризик в підприємницькій діяльності.

3. Загальною науковою основою планування є: а) система обєктивних економічних законів;

б) принципи організації виробництва;

в) основні засади взаємовідносин підприємства з фінансовою системою;

г) закономірності організації партнерських звязків.

4. Найважливішими принципами планування є : а) вірне обґрунтування та вибір мети і кінцевих результатів діяльності підприємства;

б) звязок і взаємозалежність планових і фактичних показників;

в) оптимальність використання ресурсів;

г) системність і безперервність планування;

д) субєктивна оцінка майбутнього стану підприємства;

е) мобільність;

є) врахування життєвого циклу товарів;

ж) збалансованість;

з) всі відповіді правильні.

5. Методи планування повинні відповідати таким вимогам: а) адекватність зовнішніх умов ринку;

б) відмінність в залежності від виду плану;

в) забезпеченість ресурсами;

г) різноманітність досягнення основної мети підприємницької діяльності - збільшення прибутку;

д) соціальна спрямованість;

е) немає правильної відповіді.

6. Основними методами планування є: а) ресурсний;

б) статистичний;

в) соціальний;

г) виробничо-технічний;

д) факторний;

е) господарський;

є) нормативний;

ж) балансовий;

з) економіко-математичні;

к) всі відповіді правильні.

7. Нормативний метод планування передбачає розрахунок планових показників на основі: а) прогресивних норм використання ресурсів з врахуванням зміни цих норм в плановому році;

б) середніх норм використання ресурсів в плановому році;

в) норм використання матеріальних ресурсів на одиницю продукції;

г) середньогалузевих норм витрат ресурсів.

8. 3а термінами, на які розробляються техніко-економічні показники, плани поділяються на: а) перспективні;

б) річні;

в) поточні;

г) стратегічні;

д) оперативні;

е) виробничі;

є) тактичні;

ж) оперативно-виробничі;

з) всі відповіді правильні.

9. Стратегія - це: а) бачення майбутнього стану підприємства б) генеральна комплексна програма дій, яка визначає для підприємства його головні цілі, пріоритетні проблеми та розподіл ресурсів для їх досягнення і вирішення;

в) плани підприємства щодо охоплення певної частини ринку.

10. Оперативно-виробниче планування охоплює такі напрямки: а) організацію матеріально - технічного забезпечення;

б) календарне планування;

в) виробниче планування;

г) диспетчеризацію.

11. Бізнес-план підприємства - це: а) план виробництва і реалізації продукції на наступний рік;

б) план, спрямований на обмежене використання ресурсів;

в) комплексний плановий документ підприємницької діяльності, що містить заходи, спрямовані на одержання прибутку.

12. Метою розробки бізнес-плану може бути: а) приватизація підприємства;

б) перемога над конкурентами;

в) техніко-економічне обґрунтування;

г) для предявлення в галузеві органи управління;

д) для залучення зовнішніх інвесторів.

13. Бізнес - план розробляється на: а)10-15 років;

б) 1-3 роки;

в) терміни чітко не виражені;

г)3-5 років.

14. Вихідною інформацією для розробки бізнес-плану є: а) інформація про кількість підприємств, що виготовляють аналогічну продукцію;

б) інформація про ринковий попит на товар;

в) інформація про ціни на аналогічний товар за кордоном;

г) виробнича інформація;

д) фінансова інформація.

15. Зміст і структура бізнес-плану законодавчо визначено: Кабінетом Міністрів України;

б) фондом держмайна;

в) не регламентується;

г) Верховною Радою.

16. Основними розділами бізнес-плану є: а) аналіз ринкової ситуації;

б) резюме;

в) аналіз ринку сировини;

г) основна частина;

д) стратегія фінансування;

е) юридичний план.

Размещено на .ru