Марс — четверта планета Сонячної системи: загальна та фізична характеристики планети. Планетологічна історія Марса, температурний режим і атмосфера, рельєф, магнітне поле, льодовикові утворення, життя на Марсі. Супутники Марса - Фобос і Деймос.
Аннотация к работе
Іноді Марс називають «червоною планетою» через червонуватий колір поверхні, спричинений наявністю оксиду заліза. Через відносно видовжену орбіту, відстань між Марсом і Сонцем змінюється від 207 млн. км у перигелії до 250 млн. км в афелії. Марс обертається навколо своєї осі з періодом 24 години 37 хвилин, що лише трохи довше ніж на Землі. На Марсі спостерігається також зміна пір року. Через кожні 780 днів Земля і Марс опиняються на мінімальній відстані одна від одної, що змінюється від 56 до 101 млн. км.Згідно з орбітальними спостереженнями й експертизою марсіанських метеоритів, поверхня Марса складається в основному з базальту. Деякі докази свідчать, що частина поверхні Марса багатша на кварц, ніж типовий базальт. Велика кількість червоного пилу з діаметром часточок близько 1 мкм надає поверхні планети червонястого відтінку. Сучасні дані з марсіанських порід свідчать про існування на Марсі хімічно диференційованої кори, аналогічної земній корі. Планетологічну історію Марса можна поділити на багато епох, але найголовніші з них три: § Нойанська епоха (названа в честь Ноя; 3,8-3,5 мільярдів років назад): Сформувалися найстаріші наявні обєкти на поверхні Марса.У потужний телескоп на поверхні Марса можна розрізнити лише великі темні та світлі ділянки діаметром у сотні й тисячі кілометрів. Улітку шапки випаровуються й зменшуються в розмірах, причому одночасно з полярних ділянок у помірні широти поширюється «хвиля потемніння» ділянок поверхні. Скіапареллі повідомили, що неодноразово спостерігали на Марсі довгі тонкі темні лінії, які нагадують мережу каналів, і наче звязують полярні й помірні зони планети. На фотографіях поверхні Марса, отриманих за допомогою космічних станцій, видно безліч долин і тріщин, однак сполучити їх з каналами, показаними на картах Скіапареллі, не вдалося. Взагалі, гравітаційні аномалії на Марсі перевищують гравітаційні аномалії на Землі в 17 разів.На поверхні Марса виявлено багато долин менших розмірів, борозни й тріщини, що свідчить про те, що в минулому на Марсі була вода, а отже, атмосфера була щільнішою. Нижній, основний шар товщиною в кілька кілометрів утворений звичайним водяним льодом, змішаним з пилом, що зберігається й у літній період. Сезонні зміни полярних шапок, що спостерігаються, відбуваються за рахунок верхнього шару товщиною менше 1 метра, що складається з твердої вуглекислоти, так званого «сухого льоду». Площа, вкрита цим шаром, інтенсивно збільшується в зимовий період, досягаючи паралелі 50 градусів, а іноді й долаючи цю межу. Хвиля потемніння ділянок поверхні, що спостерігається зі зміною сезонів, пояснюється зміною напрямку вітрів, що постійно дмуть у напрямку від одного полюса до іншого.Ще до початку польотів на Марс він був першим кандидатом на виявлення там позаземного життя. На Марсі було знайдено зразки льоду, що є однією з умов існування життя.Першим передбачив, що Марс має супутники, Йоганн Кеплер 1610 року. 1877 року американській астроном Асаф Холл, працюючи у військово-морський обсерваторії США з найбільшим у країні 26 дюймовим рефрактором Кларка, нарешті знайшов Фобос та Деймос, два маленьких супутники Марса. Потім їх спостерігали орбітальні космічні апарати: «Вікінг-1» пролетів на відстані 100 км від поверхні Фобоса, а «Вікінг-2» - на відстані 30 км від Деймоса. Супутник перебуває на відстані 6000 кілометрів від поверхні планети. Це ближче межі Роша, і без внутрішнього опору супутник було б розірвано на частини припливними силами.Марс під час пилової бурі 28 жовтня 2005 року. Фотографію зроблено Космічним телескопом ім.
План
Зміст
1. Загальна характеристика
2. Фізична характеристика
2.1 Планетологія
2.2 Температурний режим і атмосфера
2.3 Рельєф
2.4 Магнітне поле і магнітосфера
2.5 Долина Марінер
2.6 Льодовикові утворення.
2.7 Життя на Марсі
3. Супутники Марса
Додатки
Список використаної літератури
4.
Список литературы
1. Марс // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І.А. Климишина та А.О. Корсунь. - Львів: ЛНУ-ГАО НАНУ, 2003. - С. 269. - ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
2. http://ua.korrespondent.net/tech/1118086 Вчені встановили, що один із супутників Марса народився в результаті надпотужного вибуху
3. http://uk.wikipedia.org/wiki/ Матеріал із вільної енциклопедії - Вікіпедія.