Способи відтворення та структура реалій в перекладі. Шляхи та засоби перекладу національно-забарвлених лексичних одиниць, їх вимір. Труднощі при передачі власних назв та імен українською мовою. Правила практичної транскрипції з англомовних статей.
Аннотация к работе
Вступ Ця робота присвячена дослідженню національно-забарвлених лексичних одиниць та їх відтворення в перекладі. До таких лексичних одиниць відносяться: - Реалії, - Власні імена, - Одиниці виміру. У кожній мові існують слова та вирази, які належать до національної лексики та не мають повних аналогів в інших мовах. Їх переклад є досить нелегким завданням для перекладача коли потрібно передати національний та історичний колорит певної країни. Це предмети та поняття матеріальної культури, які характерні для того чи іншого народу або національності та виражають національну індивідуальність та колорит. В першу чергу, слід відзначити змістовну, теоретично - обґрунтовану працю І.В. Корунця « Теорія і практика перекладу» [12]. На сьогоднішній день ще не встановлено абсолютно точних правил перекладу англійських власних назв на українську мову і навпаки. Внаслідок цього еквівалентних трансформів на рівні звукового відтворення всіх українських власних та інших назв англійською мовою і навпаки бути не може. Дослідженню реалій було присвячено багато праць і українських, і російських і іноземних фахівців і дослідників: Соболєв Л.Н. [19], Федорова А.В. [20], Влахова С., Флоріна С. [6], Зовірчака Р.П. [8], Бурбака О.Ф. [2], Кундзіча О. [14], Виноградова В.С. [4], Левицька Т.Р., Фітермана А.М. [15], Бархударова Л.С. [1], Рецкера Я.І. [17], Швейцера А.Д. [24] та багатьох інших фахівців. Ця проблема вивчена досить глибоко і вміло, але вона все одно залишається актуальною і, в якійсь мірі, новою для сучасних вчених, тому що життя людей не стоїть на одному місці, воно розвивається, а з ним з’являються нові реалії, поняття, які ще треба вивчити. В українському перекладознавстві термін “реалія ” вперше вживає О. Кундзіч в 1955 році у праці “ Перекладацька мисль і перекладацький недомисел ”, підкреслюючи при цьому неможливість перекладу реалій: “Я схильний вважати народні пісні аналогічними реаліям даного народу, що, як правило, не перекладаються ” [13, с.