Значення процесуального строку. Механізм забезпечення ефективної системи судового захисту від надмірної тривалості розгляду трудових спорів, зокрема справ про поновлення на роботі у зв’язку із розірванням трудового договору за ініціативи роботодавця.
Аннотация к работе
У даній статті розкрито поняття, значення процесуального строку, проаналізовано національне законодавство, міжнародні стандарти та критерії при визначенні розумності строку розгляду трудових спорів, обґрунтовано механізм забезпечення ефективної системи судового захисту від надмірної тривалості розгляду трудових спорів, зокрема справ про поновлення на роботі у зв’язку із розірванням трудового договору за ініціативи роботодавця. Андрійчук пропонує під цивільним процесуальним строком вважати встановлений в нормах цивільного процесуального закону та/або судом і обчислюваний роками, місяцями або днями проміжок часу, який визначається точними календарними датами чи вказівкою на подію, що повинна неминуче настати, і з яким або до якого ЦПК України пов’язує можливість або необхідність вчинення судом і учасниками цивільного процесу процесуальних дій, а його закінчення (пропущення) може мати негативні наслідки для осіб, які беруть участь у справі [4, с. Таким чином, узагальнивши наведені вище позиції, проаналізувавши значення процесуальних строків, можна визначити цивільно-процесуальний строк як період у часі, визначений законом або встановлений судом, протягом якого повинні бути здійснені конкретні процесуальні дії судом, учасниками процесу, іншими особами, направлені на розгляд і вирішення цивільної справи. Визначення поняття «розумного» строку також дає Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ у постанові від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» (далі - Постанова № 11 від 17 жовтня 2014 року). З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - Європейського Суду) щодо тлумачення положення «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків [5, с.