Визначення суб’єктного складу податкового спору, змісту та особливостей доказування у податкових спорах, переданих на розгляд до адміністративних судів України. Специфіка доказування в адміністративному судочинстві під час вирішення податкового спору.
Аннотация к работе
На основі аналізу нормативних джерел та досліджень учених-адміністративістів висвітлено особливості провадження у справах про оскарження рішень, дій та бездіяльності податкових органів та запропоновано авторське бачення покращення цього процесу. Як свідчить аналітичний огляд стану здійснення адміністративного судочинства у 2015 році, адміністративні суди почали здійснювати нові повноваження під час розв’язання податкових спорів, якими були наділені Законами України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (набрав чинності 1 січня 2015 року), від 25 грудня 2014 року № 63-VI11 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» (набрав чинності 17 січня 2015 року). Цими законами до повноважень адміністративних судів віднесено надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та вирішення питання про примирення сторін у зв’язку з досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Для вирішення зазначеної мети вважається за потрібне з’ясувати коло учасників податкового спору, а також визначити особливості доказування під час розгляду податкового спору в адміністративному судочинстві України. Аналіз положень КАС України, які регламентують питання доказування в адміністративному судочинстві, дає змогу говорити про недоведеність позовних вимог платника податків у разі його ухилення без поважних причин від надання доказів на вимогу адміністративного суду та недостатність наявних матеріалів для спростування підтверджених належними доказами висновків податкового органу (достатність наявних доказів для підтвердження висновків податкового органу).