Досліджено мову як комунікативний та когнітивний засіб. Розглянуто приклади створення штучних мов. Доведено, що вивчення мов з лінгвокультурологічного ракурсу відкриває перспективу не лише звичайного спілкування, а й пізнання культур різних народів.
Аннотация к работе
Особенное внимание уделяется рассмотрению особенностей синтеза искусств как зрелища в кулtrial ХХ - начала ХХІ века.В будь які часи, наскільки б не змінювались формати ідеології або тренди мистецтва, однією з найголовніших характеристик, що ідентифікують та обєднують етнос, була і залишається мова, яка увібрала в себе історичну память та ментальну складову попередніх поколінь. А головним полем застосування мови в процесі етногенезу будь-якої нації є культура. Подальша історія еволюціонування та розвитку етносу відбувається синхронно з історією та розвитком його мови та культури, тому що лінгвокультура діалектично повязана з історією. І тут можна зробити перший важливий висновок-тезу: Якби мова була не більше, аніж комунікативним засобом, люди, звичайно, давно вже обмежилися б однією універсальною мовою зі спрощеною граматикою і перетворили б її на Lingua franca. Наприклад, Паустовський писав: «У цієї безбарвної мови була тільки одна перевага: вона була легкою, це була не мова, а невагома лузга, відвіяна з усіх мов світу».