Речення як тип мовних одиниць. Аналіз еволюції лінгвістичних поглядів на семантичну і комунікативну будову питальних речень української мови, їх семантична і комунікативна структура. Модальне значення питальності. Розмаїття комунікативних інтенцій.
Аннотация к работе
«Питальне речення, навіть якщо воно не обтяжене додатковими відтінками значень, містить у собі фактор мовця хоча б у тому, що виражає спрямованість інтересів людини, яка ставить питання« Отже, питальні речення характеризуються тим, що містять у собі не твердження, а запитання. Але на відміну від розповідних речень, які позначають одну подію, одну ситуацію дійсності, описують певне положення речей обєктивного світу, питальні речення містять запит адресата, тобто спрямовані на отримання інформації від адресата про ситуацію або подію загалом чи про якусь її складову, яка цікавить мовця. Отже, у питальному реченні логічний предикат може не збігатися з граматичним, що відрізняє питальне речення від розповідного. Одним із різновидів уточнюючих (незайменникових) питань є так званні альтернативні питання (ширше - питання вибору), в яких питання стосується двох чи кількох повязуваних рзділовим звязком членів речення (або цілих сурядних речень) з вимогою до співрозмовника вказати на те, котрий з них відповідає реальному станові речей.Отже, речення є не тільки граматичною і семантичною одиницею, а й комунікативною, тобто таким висловленням, за допомогою якого ми спілкуємося між собою.
Вывод
Отже, речення є не тільки граматичною і семантичною одиницею, а й комунікативною, тобто таким висловленням, за допомогою якого ми спілкуємося між собою. Крім значення предикативності й семантичної структури в реченні наявне його функціональне значення, звязане з розподіленням комунікативного навантаження між його членами. Такі характеристики речення, як структурна схема, семантична структура є статичними, а комунікативний аспект є динамічним. Розглянуте в статистичному аспекті речення автономне і самодостатнє, всі його властивості пояснюються зсередини, його власною формальною будовою. Проаналізоване мною в динамічному аспекті речення виступає не саме по собі, а як частина тексту, тобто в тому лінгвістичному і екстралінгвістичному контексті, в якому воно існує і набуває різноманітних стилістичних модифікацій.
Список литературы
1. Бердник Л.Ф. Вопросительно-побудительные предложения в современном русском языке // Русский язык в школе. - 1989. - № 2. - С. 88-91.
2. Дудик 1973: Дудик, П.С. Питальні слова-речення [Текст] / П. С. Дудик // Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення.- К. : Наук. думка, 1973. - С. 230-232.
3. Современный русский язык / Под. ред. В.А. Белошапковой. - М.: Высшая школа, 1989. - 560 с.
4.Сучасна 1969: Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / За заг. ред. І.К. Білодіда [Текст]. - К. : Наукова думка, 1969. - 645 с.
5.Плющ 1975: Плющ, Н.П. Про один из засобів вираження субєктивної модальності речення [Текст] / Н. П. Плющ // Укр. мова і літ. в школі. - 1975. - № 12. - С. 45-52.
6. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 416 с.
7. Шабат С.Т. Речення питальної модальності в сучасній українській мові // Мовознавство. - 2001. - № 1. - С. 53-58.