Дослідження трансформації конститутивних ознак листа при становленні епістолярної форми. Характеристика різновидів епістолярної форми та конкретизування їхніх функції в плані композиційної побудови творів. Розробка типології письменницького листа.
Аннотация к работе
Сучасне суспільство, розчароване розповсюдженням неправдивої інформації про життя видатних особистостей, віддає перевагу першоджерелам, особливе місце серед яких посідають письменницькі епістолярії, цінні як автентичне джерело відомостей біографічного характеру, але й цікаві з погляду використання художнього слова: через необовязковість оприлюднення письменники відчувають себе нескутими законами художньої умовності, тому оповідальна манера їхніх листів, на противагу оповіді художнього твору, стає більш вільною, невимушеною. Таким чином, вивчення побутового листа як жанру та епістолярної форми, що виникла внаслідок його засвоєння художньою літературою, набуває актуальності, зважаючи на те, що недостатньо вивченими є специфічні особливості письменницького листа порівняно з листами інших адресантів, як і ступінь його співвіднесеності з літературно-критичними жанрами, впорядкування вимагають наявні типології письменницького листа, побудовані без урахування передвизначеності стилю листа взаємодією його конститутивних ознак; малодослідженими є зрушення в жанровій природі листа в процесі його засвоєння художньою літературою, що необхідно для зясування впливу епістолярної форми на жанрову своєрідність художніх творів. Дисертаційне дослідження має на меті дати цілісне уявлення про письменницький епістолярій як особливу жанрову структуру та встановити його жанрові модифікації залежно від його конститутивних ознак, тоді як аналіз епістолярної форми має вказати на її генетичну спорідненість з листом як первинним мовленнєвим жанром, дозволить встановити її різновиди, які використовуються в художніх творах, і сприятиме вивченню її впливу на жанрові особливості творів у цілому. Визначення такої мети дисертації передбачає необхідність розвязання ряду конкретних завдань: зясувати ступінь вивченості жанру листа та встановити коло проблем, які вимагають вирішення; вивчити теоретичні засади письменницького епістолярію, визначити його жанрові домінанти та структурні компоненти; розробити типологію письменницького листа, дати дефініцію і характеристику його жанрових модифікацій; простежити трансформації конститутивних ознак листа при становленні епістолярної форми; охарактеризувати різновиди епістолярної форми та конкретизувати їхні функції в плані композиційної побудови творів; вивчити жанрову специфіку художніх творів з вміщеною епістолярною формою. Провідними методами дослідження епістолярної форми стали: контекстуальне вивчення для простеження шляхів засвоєння епістолярної форми художньою літературою; метод зіставлення епістолярної форми з іншими категоріями художнього тексту для вивчення її впливу на жанрову своєрідність художніх творів; іманентний розгляд для встановлення різновидів епістолярної форми та для зясування їхніх функцій в композиції художнього твору.Опосередкованість листування спричиняє появу дейктичної проекції: відлік часу та простору в листі ведеться стосовно його автора та характеризується наявністю класичної дейктичної тріади “Я - ТУТ - ЗАРАЗ”, проте часова точка відліку “ЗАРАЗ” і просторова точка відліку “ТУТ” не є однаковими для тих, хто листується. Через це письменники почали рахуватися з можливістю оприлюднення їхніх листів, що вплинуло на дбайливе ставлення до їхнього написання, тому стилістика листа набула ознак авторського ідіостилю. За концепцією адресата можна вирізнити такі жанрові модифікації письменницького листа: лист до члена родини, лист до друга, лист до того, з ким автор має спільну сферу професійної діяльності. Кількісно найбільшу частину епістолярної спадщини письменників становлять листи до члена родини через регулярність такого листування і завдяки дбайливому ставленню до збереження кореспонденцій відомого родича, але внаслідок акцентуації на побутових моментах вони цікаві винятково як джерело відомостей про повсякдення дописувачів, хоча в них обєктивно відбиваються настрої певної історичної доби, як наприклад, листи Т. Групу офіційних листів утворюють листи до тих, з ким автор має спільну сферу професійної діяльності, в ній, залежно від типу відносин дописувачів, можна виділити офіційно-діловий лист та фамільярно-діловий лист.