Біографічні відомості про Михайличенко Гната Васильовича - письменника і політичного діяча, члена Центральної Ради. Два основних цикли його новелістики, що творилися паралельно: "Місто" й "Лірика". "Блакитний роман" Г. Михайличенка, його тематика.
Аннотация к работе
Михайличенко став одним із керівників партії есерів (голова харківського губкому, член ЦК УПСР), очолив її ліве крило, з якого утворилася партія боротьбистів. Після встановлення радянської влади активно співробітничає з нею, очолює редколегію першого українського радянського літературно-художнього часопису «Мистецтво», сприяє виходу в світ журналу «Музагет». У циклі «Лірика» («Зацвіла моя Люба», «Поцілунок», «Кольорові аркушики», «Огонь моїх очей», «Дівчина») - здебільшого особисті переживання й настрої у час сибірського заслання та пізнішого підпілля: туга за рідним краєм, терпкий біль нерозділеного юнацького кохання. Шкіци, новели, новелетки, ескізи, з чого починали майже всі молоді прозаїки, як і «телеграфний» стиль з уривчастими, однослівними реченнями, звуконаслідування, насиченість образами-символами - все це чи не в першого зустрічаємо у Г. Михайличенка. михайличенко письменник роман Автор «Блакитного роману» цілком органічно почувався в річищі подібних стильових спрямувань, друкувався в «Музагеті» (1919), що був, фактично, органом символістів, першим, як зазначалося, спробував експериментувати в пошуках синтезу художньої модерністської форми й реалій тогочасного суспільного життя в Україні.