Висвітлення стану писанкарства у кінці ХХ ст. на Україні. Використання при розписі писанок геометричних і рослинних орнаментів. Особливості оформлення яєць на Київщині. Пошук нових технологій, композицій та кольорів у сучасному декоративному мистецтві.
Аннотация к работе
У цей період досить активно розвивається і саме писанкарство; зростає кількість майстринь-писанкарок; у писанковому орнаменті зявляються нові мотиви, не характерні для писанки; змінюється і сам орнаментальний мотив різних регіонів. Оздоблюючи писанку рослинним орнаментом, Марія Степанівна, залежно від поверхні яйця, малювала цілі композиції «вазонка» або «букета». Майстер розколює писанку, вибирає з неї середину, чистить, обробляє спеціальним розчином клею та тирси, зліплює її знову докупи, і вона може довго зберігатись [15, с. Член національної спілки майстрів народного мистецтва України; закінчила Київський інститут народного господарства; реконструювала писанки з різних регіонів України: Київщини, Чернігівщини, Покуття, Поділля, Наддніпрянщини тощо. Різноманітні птахи, оригінальної форми хрести, Семаргли, Переплути зі стін Софіївського собору, сторінок стародавніх книжок, браслетів і колтів ХІ-ХІІ ст. перейшли на яйце й утворили орнаменти, нехарактерні для писанок.