Властивості пейзажного образу в австралійських поетичних текстах ХХ ст. Виокремлення фонографічних, лексичних й синтаксичних засобів творення пейзажного образу, вилучення етнокультурних смислів, актуалізованих пейзажним образом в австралійській поезії.
Аннотация к работе
Реферована дисертація присвячена висвітленню особливостей творення пейзажного образу в австралійській поезії ХХ століття в лінгвокогнітивному та лінгвосинергетичному аспектах. Пейзажний образ розглянуто у межах тріади людина (автор і читач) - природа - креативна діяльність, що забезпечує цілісність його сприйняття та встановлення особливостей його формування. Зясування лінгвокогнітивних і лінгвосинергетичних механізмів формування пейзажного образу сприяє поясненню своєрідності сприйняття австралійської природи митцями поетичного слова. Робоча гіпотеза дослідження базується на тлумаченні пейзажного образу як лінгвокогнітивного і синергійного конструкту, результату лінгвокреативної та інтерпретативної діяльності автора і читача, сутність якої пояснюється через розкриття механізмів творення цього образу шляхом виявлення лінгвокогнітивних та лінгвосинергетичних операцій і процедур його формування. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розкрито механізми формування пейзажного образу в австралійській поезії ХХ століття в рамках лінгвокогнітивного та лінгвосинергетичного підходів; уточнено поняття "пейзажний образ" і "опис природи"; виявлено архетипи й етноархетипи, які лежать у підґрунті руристичних та урбаністичних пейзажних образів; напрацьовано схему взаємодії звукової та вербальної оболонки словесного поетичного образу, що базується на явищах синестемії та синестезії; визначено лінгвосинергетичні процеси, які сприяють творенню пейзажних образів; реконструйовано етноконцепти BUSH, PADDOCK, CITY, HOME/HOUSE, складники яких формують руристичний та урбаністичний пейзажні образи; зясовано принципи конструювання тривимірного простору в пейзажі та встановлено типи пейзажних образів.Висвітлено провідні вектори наукового осмислення пейзажного образу, визначено теоретичні засади фольклорного й етнографічного, психоаналітичного, лінгвокультурологічного, лінгвостилістичного, когнітивного і лінгвосинергетичного напрямів вивчення образу, пейзажного зокрема. Підґрунтям композиційної-смислової організації пейзажного образу слугують концептуальні схеми, на котрих базуються універсальні текстові смисли "час", "простір", "людина", "подія", що існують у формі категоріальних архетипних концептів КОЛИСЬ, ДЕСЬ, ДЕЩО/ДЕХТО, ДІЄ ТАК (С.А. У другому розділі "Методологічні засади дослідження пейзажного образу в австралійській поезії ХХ століття" запропоновано власний інтегрований підхід, який включає низку підходів і методів дослідження, спрямованих на розкриття лінгвокогнітивних і лінгвосинергетичних механізмів формування пейзажного образу в аналізованих віршованих текстах ХХ століття. На основі інтерпретаційно-текстового аналізу пейзажних образів виділяємо універсальні концепти (HARMONY/ГАРМОНІЯ, NATURE/ПРИРОДА, HUMAN/ЛЮДИНА) й етноконцепти (BUSH/БУШ, PADDOCK/ПАДДОК, STOCKMAN/DROVER/ГУРТОВИК, SWAGMAN/СВЕГМЕН, CITY/МІСТО, HOME/HOUSE/ДІМ), що актуалізуються в австралійських поетичних текстах ХХ століття, та субконцепти RURAL, URBAN. Особливості урбаністичного й руристичного пейзажних образів та їх протистояння URBAN vs RURAL, CITY vs GUM(TREE)/ ROOTS повязано також із розгортанням етноконцепту HOUSE/HOME, концептуальні ознаки якого реалізуються в обох видах пейзажних образів, що зумовлено семантикою лексичних одиниць home і house, які по-різному відображають ставлення людини до простору, котрий вона вважає своїм.У рамках лінгвосинергетичного підходу пейзажний образ тлумачимо як синергійне утворення, побудоване на тріаді людина (автор/читач - раціо) - природа (емоціо) - креативна діяльність (інтуіціо), кожен з елементів якої є її рівноправним членом і бере участь у вирішені протиріч між двома іншими, забезпечуючи цілісність пейзажного образу. Запропонований інтегрований підхід до дослідження лінгвокогнітивних і лінгвосинергетичних механізмів творення пейзажного образу в австралійській поезії ХХ століття уможливив окреслення кола етноархетипів, що становлять підґрунтя пейзажного образу, реконструкцію складників змістової структури етноконцептів, які реалізуються в різних видах пейзажних образів (руристичних, урбаністичних), виокремлення фонографічних, лексичних і синтаксичних засобів творення пейзажного образу, вилучення етнокультурних смислів, актуалізованих пейзажним образом в австралійській поезії ХХ століття й розкриття етнокультурних особливостей концептуалізації навколишнього світу. В онтологічному ключі пейзажний образ розглянуто на тлі змін уявлень людини про природу та місце її у Всесвіті, що супроводжуються зміною типів художньої свідомості й видів поетичного мислення, які детермінують, у свою чергу, форму, значення і функції пейзажного образу в поетичному тексті. Концептуальна площина пейзажного образу формується системною взаємодією етноконцептів BUSH, PADDOCK, CITY, HOME/HOUSE, складники яких реалізуються в руристичному й урбаністичному пейзажних образах. Вербальне втілення складників передконцептуальної і концептуальної площин відбувається чере