Виявлення специфіки творчого сприйняття образу Петра І. Розв’язання проблеми індивідуалізації історичного героя. Висвітлення переломного етапу вітчизняної історії в російській історичній прозі першої половини ХІХ ст. Аналіз жанрово-стильових вирішень.
Аннотация к работе
Інтерес до цієї теми з боку повістярів і романістів обумовлений їх прагненням розглянути витоки й шляхи розвитку російських державотворчих традицій, розвязати проблему моральності монархічної влади, показати, як протягом життя однієї людини і багато в чому завдяки її діяльності була реформована ціла держава, а також бажанням розібратися в характері й наслідках цих реформ. Однак ще не створено праці, яка б систематизувала результати дослідження інтерпретації петровської теми окремими митцями першої половини ХІХ ст., репрезентувала цілісне дослідження російської історичної прози з зазначеної теми в її жанровому складі, сюжетно-тематичній та ідейно-естетичній своєрідності. Крім того, звернення до порушеної проблеми відкриває нові дослідницькі можливості відносно осмислення минувшини засобами художнього слова, уведення індивідуальних творчих доробків російських повістярів та романістів у контекст сучасних науково-обєктивних уявлень про російську літературу першої половини ХІХ ст. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри світової літератури та культури Інституту іноземної філології Херсонського державного університету в межах наукової теми «Літературний процес в історико-культурному контексті». Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб виявити особливості художньої реалізації концепції петровської епохи в російській історичній прозі першої половини ХІХ ст.У першому розділі «Роман як провідний жанр історичної прози у російській літературі першої половини ХІХ ст.», який складається з трьох підрозділів, уточнено поняття історичного роману як у загальнотеоретичному контексті жанрової специфіки, так і з точки зору історико-літературної ситуації в Росії першої третини ХІХ ст. «Жанрові особливості історичного роману й специфіка художнього історизму в російській літературі кінця XVIII - першої третини ХІХ ст.» зазначено, що події кінця XVIII - початку ХІХ ст. в Європі призвели до трансформації параметрів світовідчуття i викликали необхідність усвідомити історію як процес безперервних змін, які торкалися не лише державного життя, а й побуту, звичаїв, психології людини. Розвязанню цього завдання слугував історичний роман, серед вагомих жанрових показників якого виділяються наявність певної дистанції між письменником і темою в часі; охоплення вузлових моментів зображуваної епохи; певний рівень документальності подій; присутність історичного конфлікту; наявність домислу і вимислу, необхідних для образного відтворення історичної доби. ХІХ ст. історизм має умовний характер і зводиться в основному до колориту часу, тому сучасні визначення історичного роману не можна механічно переносити на твори того періоду. Як принцип зображення дійсності історизм був досягненням В.