Розробка механізму реалізації інноваційних проектів в Україні. Впровадження державою податкової політики стосовно інновацій. Активізація інвестиційно-інноваційних процесів в регіоні. Суть стимулювання розробки нововведень в сфері енергозбереження.
Аннотация к работе
Перехід економіки України до інноваційної моделі розвитку вимагає удосконалення системи державного регулювання інноваційної діяльності як на рівні країни, так і на регіональному рівні. При цьому недостатньо дослідженими залишаються питання визначення пріоритетних напрямів удосконалення системи державного регулювання інноваційних та інвестиційних процесів та їх активізації з урахуванням сучасної економічної ситуації. Визначені пріоритети стали вихідними орієнтирами для концентрації фінансових ресурсів на певних напрямах інноваційної діяльності, що знайшло своє відображення в Законі України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» (2003 р.), який визначив стратегічні пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні на 2003-2013 рр. [2] Враховуючи гостру вимогу часу щодо узгодження розвитку і вдосконалення національної інноваційної системи України з європейським інноваційним досвідом, Уряд згідно з Указом Президента «Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України» (2006 р.) визнав пріоритетними завданнями діяльності органів виконавчої влади із забезпечення національної безпеки в науково-технологічній сфері: розвиток національної інноваційної системи; всебічну підтримку фундаментальних наукових досліджень, спрямованих на забезпечення технологічного розвитку України; розвиток виробництва високотехнологічної продукції та послуг на інноваційній основі [3]. При впровадженні податкової політики стосовно інновацій перед державою постає істотна проблема - це питання оцінювання інноваційності продуктів і технологій, а таким чином й інноваційності самого підприємства, яке їх виробляє чи впроваджує.Довгострокове відтворення бюджетних ресурсів можливо забезпечити лише шляхом стимулювання економічного зростання, яке в свою чергу забезпечить розвязання інших проблем, зокрема: вдосконалення інституційних умов реалізації інвестиційно-інноваційних проектів, активізацію у країні фундаментальних досліджень і прикладних розробок за рахунок залучення не лише державних, а й приватних фінансових ресурсів, ефективну взаємодію держави та бізнесу у сфері практичної реалізації цих розробок.
Вывод
Отже, на сьогодні стратегічним вектором державної інноваційно- інвестиційної політики залишається проведення ефективної бюджетної політики. Довгострокове відтворення бюджетних ресурсів можливо забезпечити лише шляхом стимулювання економічного зростання, яке в свою чергу забезпечить розвязання інших проблем, зокрема: вдосконалення інституційних умов реалізації інвестиційно- інноваційних проектів, активізацію у країні фундаментальних досліджень і прикладних розробок за рахунок залучення не лише державних, а й приватних фінансових ресурсів, ефективну взаємодію держави та бізнесу у сфері практичної реалізації цих розробок.
Список литературы
1. Рожко О. Д. Інноваційно-інвестиційна спрямованість бюджетної політики в Україні / О. Д. Рожко // Фінанси України. - 2011. - №1. - С. 64-72.
2. Демчишак Н. Б. Джерела фінансування інвестиційної діяльності в умовах відкритості економіки / Н. Б. Демчишак // Збірник наукових праць Національного університету ДПСУ. - 2009. - №2. - С. 46-55.
3. Рудь Н.Т. Фінансові механізми підтримки інноваційного бізнесу в регіонах / Н.Т. Рудь // Економічний форум. - 2011. - № 2. - С.24-29.
4. Цадо Г. В. Сутність та значення інвестиційно-інноваційних процесів в системі регіонального розвитку / Г. В. Цадо // Інноваційна економіка. - 2011 - №1 - С. 154-160.
5. Кузнєцова А. Я. Фінансові механізми стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності : [монографія] / А. Я. Кузнєцова . - Львів : Львів. банків. ін-т НБУ, 2004. - 279 с.