Перспективи видобутку сланцевого газу в Україні - Реферат

Але жодна наявна технологія виробництва поновлюваного палива не може навіть потенційно замінити копалини енергоресурси, а розвиток наукових технологій на сьогоднішній день не припускає якісного стрибка в розробці нових джерел енергосировини. Очевидно, що самоорганізація ринкового механізму однозначно визначає появу товарів-замінників, які будуть робити істотний вплив на структуру світового енергетичного ринку, але не приведуть для її зміни через досить низької ефективності потенціалу всіх сучасних поновлюваних технологій. Єдиним енергоджерел, які мають на сьогоднішній день виняткові якості товару-замінника, є сланцевий газ. Сланцевий газ являє собою різновид природного газу, що зберігається у вигляді невеликих газових утвореннях, колекторах, в товщі сланцевого шару осадової породи Землі. Сланцевий газ складається переважно з метану, але також до його складу входять і інші гази, з різним процентним вмістом.Україна належить до країн, економічний розвиток яких значною мірою стримується нестачею власних енергоресурсів. Однією з складових цього процесу є розробка нових родовищ вуглеводнів, зокрема видобуток нетрадиційних видів газу (сланцевий газ, метан вугільних родовищ, газ щільних колекторів тощо). Привабливим є факт формування покладів сланцевого газу в межах більшої частини території України, а також наявність розвиненої мережі газопроводів, які можуть забезпечити оперативну доставку видобутого газу. Відповідно до цього документу Україна має досить великі запаси сланцевого газу, поклади якого за геолого-економічними оцінками підрозділів НАН та Мінприроди України є перспективними для промислового освоєння (табл.1). 2009 ринок природного газу, млрд. м 3 Доведені запаси природного газу,млрд.м3 Сланцевий газ, запаси, що піддаються вилученню, млрд. м 3 виробництво споживання Імпорт (експорт)Основні недоліки сланцевого газу, порівняно з природним: 1)видобуток сланцевого газу є дуже високотехнологічним процесом: необхідне потужне обладнання, висококваліфікований персонал та дуже суттєві інвестиції; 2)малий строк функціонування свердловини: навіть нові технології (горизонтальне буріння та гідророзрив), які збільшують площу контакту свердловини з породою в 30-50 разів, забезпечують її економічно ефективне функціонування до 2-3 років (для порівняння свердловини природного газу в Уренгої функціонують 10-15 років); 4)висока, порівняно з природним, собівартість газу (США - реальні витрати 212-283$ на 1 тис м3 сланцевого газу, Газпром - 19$ на 1 тис м3 природного газу; окупність інвестицій 10-12 років (5-7 при звичайному видобутку газу); 5)на відміну від газоносних площ США, де технологічні параметри геологічного середовища вивчені дуже добре і є сприятливими для видобутку (знижена міцність), інші сланцеві басейни не вивчені настільки, щоб можна було оцінювати запаси та витрати на видобуток для побудови бізнес-моделей, тим більше, що собівартість сланцевого газу сильно залежить від глибини видобутку;Світові експерти сходяться на думці, що масштабний розвиток видобутку сланцевого газу перекроїть енергетичну карту світу. На території Болгарії російські енергетичні компанії розіграли «шахову партію» на свою користь, використовуючи непоінформованість населення.У Британії, після того як в квітні і травні 2011 р. застосування технології гідророзриву викликало два локальних мілкофокусних землетруси поблизу родовища в Блєкпулі, роботи були призупинені, а британський урядовий Департамент енергетики і кліматичних змін створив комісію, яка прийшла до висновків, що при застосуванні такої технології поштовхи техногенного походження можуть продовжуватися, проте їх потужність замала для того, щоб нанести будь-яку шкоду і тому забороняти видобуток сланцевого газу через це недоцільно. Навесні минулого року адміністрація британської провінції Квебек оголосила про введення мораторію на видобуток сланцевого газу на два роки. Заборона була введена після опублікування звіту про небезпеки видобутку для навколишнього середовища, що підготувало Бюро оцінки впливу на навколишнє середовище провінції Квебек, в якому наголошувалося на необхідності збору більшої кількості даних про вплив гідророзривів на екологію. Скандал навколо видобутку сланцевого газу, що розгорівся в США (Огайо) був повязаний з водою, що використовувалася для гідророзриву: частину використаної води, очисні підприємства, що не мали достатньо потужностей, зливали в найближчі поверхневі водойми.В Україні процес розробки сланцевого газу починається з освоєння двох ділянок: Олеської в межах Люблинського басейну та Юзівської в межах Дніпровсько-Донецького басейну (рис. Тендери на освоєння цих ділянок отримали дві компанії, що входять до числа провідних в світі, а отже володіють найбільш досконалими технологіями: американська «Шеврон» та британо-нідерландська «Шелл». Необхідність залучення іноземних компаній обумовлена, як вже раніше відмічалося, двома основними фактами: розробка родовищ сланцевого газу вимагає великих капіталовкладень та наявності відповідної надійної та безпечної тех