Характеристика становлення та розвитку іпотечного кредитування. Аналіз сутності та видів іпотеки. Визначення впливу іпотечного кредитування на економіку. Аналіз сучасного розвитку ринку іпотечного кредитування в Україні та шляхів його оптимізації.
Аннотация к работе
На сучасному етапі розвитку економічних відносин іпотечне кредитування набуває ознак глобального центру тяжіння фінансових систем країн з ринковою економікою. Воно несе суттєве функціональне навантаження в якості джерела фінансування базових виробничих та споживчих активів або навпаки - у плані механізму вилучення та включення у господарський оборот значних обсягів вартості, котрі звязані у нерухомому майні. Актуальність цієї теми для України визначається тим, що проблеми розвитку ринкової економіки в нашій державі заставляють в першу чергу звертати увагу на пошук нових додаткових джерел, інноваційно-інвестиційних інструментів оновлення виробничого потенціалу та інтенсифікації на цій основі економіки України. Незважаючи на те, що відносини іпотеки в України виникли ще у XVII столітті, а система іпотечного кредитування започаткувала своє функціонування з початком створення відповідної законодавчої бази, зокрема, прийняттям Закону України «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», «Про заставу», проте досі спостерігається стриманий розвиток ринку іпотечного кредитування в Україні. Окремим аспектам складної та багатопланової проблеми іпотечного кредитування присвячено праці зарубіжних та вітчизняних економістів і фінансистів.Іпотека надійно захищає права кредиторів і встановлює високий пріоритет для вимог іпотекодержателя, що пояснює визнання цієї конструкції одним із найефективніших способів забезпечення виконання зобовязань боржника перед кредитором. Сучасне розуміння інституту іпотеки ґрунтується на розробленій юристами минулих епох (перш за все, Стародавніх Греції та Риму) конструкції іпотеки як правової форми реального забезпечення, при якій річ, яка вважалася заставленою кредитору, до настання строку платежу залишалась би в руках боржника. За цим фідуціарним правочином боржник передавав кредитору (заставодержателю) взамін отриманих коштів узгоджену між сторонами річ у власність з умовою, що у разі виконання боржником зобовязання заставлена річ повинна бути йому повернена. На відміну від фідуції і пігнуса, які «позбавляли кредитора користуватися заставленою річчю і зобовязували їх утримувати предмет забезпечення в схоронності», іпотека забезпечувала виконання зобовязання кредитору, не позбавляючи боржника можливості отримувати доходи із заставленого майна. При іпотеці предмет застави залишався і у власності, і у володінні боржника, а кредитору надавалося право у випадку невиконання зобовязання витребувати заставлену річ, в кого б вона на той час не виявилася, продати її та з вирученої суми покрити свою вимогу до боржника [7].Іпотека в сучасному визначенні - це спосіб забезпечення виконання зобовязань, за яким нерухоме майно, що є предметом застави, залишається у заставодавця або в третьої особи. Економісти під іпотекою розуміють заставу нерухомості з метою отримання кредиту в банку чи іншій фінансовій установі. Згідно із Законом України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника [13]. Учасниками іпотечних відносин є: - іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобовязання або зобовязання іншої особи перед іпотекодержателем. майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобовязання іншої особи-боржника;На початок березня 2016 р. заборгованість населення перед фінансовими установами за іпотечними кредитами становила 74,2 млрд. грн., що номінально в 1,8 разу менше, ніж на початок 2010 р. Дещо відмінною є ситуація з іпотечною заборгованістю юридичних осіб, яка протягом 2009-2010 рр. скорочувалась меншими темпами, а з 2011 р. має загалом позитивну динаміку та засвідчує більшу привабливість комерційної іпотеки перед житловою для банків (рис. При цьому в окремі періоди спостерігалися фрагментарні ознаки пожвавлення ринку і зростання обсягів іпотечних кредитів та мали місце позитивні ринкові очікування. Найбільш помітно це було в першій половині 2011 р, коли в травні-червні обсяги іпотечних портфелів банків стабілізувались, а в липні навіть зросли на 1,7 млрд. грн., проте вже у серпні обсяги ринку продовжили скорочуватись. Зокрема, на термін більше 5 років у цей час було видано 85,8% іпотечних кредитів, тоді як на термін від 1 до 5 років було видано 9,84%, а на період до 1 року - 4,32%.Оскільки іпотека в Україні покликана вирішувати перш за все житлову проблему, до кризи 2008 року близько 2/3 від загального обсягу наданих іпотечних кредитів становили кредити на придбання житла на вторинному ринку. Це пояснюється тим, що позичальники стали купувати в кредит дешевше житло, яке належить до категорії економ-класу, а банки підвищили вимоги щодо р
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження іпотечного кредитування в Україні
1.1 Становлення та розвиток іпотечного кредитування
1.2 Сутність та види іпотеки
1.3 Вплив іпотечного кредитування на економіку України
Розділ 2. Аналіз розвитку іпотечного кредитування в Україні
2.1 Аналіз ринку іпотечного кредитування в Україні.
2.2 Аналіз іпотечного кредитування під житло в Україні
Розділ 3. Шляхи оптимізації іпотечного кредитування на сучасному етапі економіки України
3.1 Світовий досвід державного регулювання іпотечного кредитування
3.2 Проблеми та перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні