Історія розвитку техніки та зародження вченнь про електрику та магнетизм. Винекниння електровимірювальної техніки. Характеристика силового електроустаткування. Вигляд і розріз двигунів та генераторів, принцип їх дії. Необхідність захисного заземлення.
Аннотация к работе
Не існує такої галузі народного господарства та області точних наук де б не проводилися вимірювання. Зявилася галузь техніки, звязана з виробництвом та застосуванням засобів вимірювань - вимірювальна техніка. Зявилася необхідність у вимірюваннях різних електричних і магнітних величин. У приладобудуванні широко використовують досягнення радіо електроніки, компютерної техніки та інших областей наук і техніки. Всі електроприлади базують на різних системах, наприклад: - амперметр та вольтметр базується на магнітоелектричній системіТокарно-револьверний верстат моделі 1П365 призначений для високопродуктивної обробки різноманітних сталевих і чавунних деталей інструментом з твердих сплавів та швидкорізальної сталі. На верстаті можна виконувати чорнове і чистове точіння та розточування, свердління, зенкування, розгортання і нарізування різьблення спеціальними пристосуваннями. Потужний головний привод, широкий діапазон чисел оборотів, велика кількість подач, прискорене поздовжнє переміщення обох супортів, застосування пристосувань і приладдя на верстаті дають можливість виконувати різні токарно-револьверні роботи. На верстаті встановлені трьохфазні двигуни (номінальна напруга 380В, частота 50Гц). Токарно-револьверні верстати мають револьверний супорт з вертикальною віссю револьверної головки.Електрична машина може бути для перетворення електричної енергії одного роду струму (частоти, числа фаз змінного струму, напруги постійного струму) в енергію іншого роду струму. Струм кожної фази утворює змінне магнітне поле напрямок і величина якого визначаються напрямком і величиною струму. Якщо за позитивний прийняти напрямок струму від початку до кінця кожної фази, то можна визначити напрямок результуючого магнітного поля для моментів часу, коли струм у фазах відсутній (дорівнює нулю) або дорівнює якомусь значенню. Для поліпшення пускових характеристик асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором застосовують двигуни з двома короткозамкненими обмотками на роторі і двигуни з глибоким пазом. У першому випадку полюси, тобто індукуючи частина машини, що збуджує магнітне поле, містяться на нерухомій частині машини (на статорі), а індукована частина (якір), тобто провідники, у яких створюється ЕДС, - на обертовій частині машини (на роторі).Вимірювання опору ізоляції електродвигунів постійного струму проводять між якорем і котушками збудження (полюсами), перевіряють опір ізоляції якоря, щіток та котушок збудження по відношенню до корпуса. При вимірюванні опору ізоляції підєднаного до мережі електродвигуна необхідно відєднати всі проводи, підведені до електродвигуна від мережі і реостата. У електродвигунів трифазного струму з короткозамкненим ротором проводять вимірювання опору ізоляції тільки обмоток статора по відношенню до землі (корпуса) і друг до другу. У електродвигунів з фазним ротором окрім визначення опору ізоляції обмоток статора по відношенню до землі і друг до друга вимірюють опір ізоляції між ротором та статором, а також опір ізоляції щіток по відношенню до корпуса (між кільцями і щітками повинні бути прокладені ізолюючі прокладки). Ізоляцію обмоток електричних двигунів вимірюють мегомметром на 1 КВТ для двигунів напругою до 1 КВ і на 2,5 КВ - для двигунів напругою вище 1 КВ.Поточні ремонти виконуються без розбирання електрообладненя, використовуючи короткочасні зупинки обладнення, попереджуютьнебезпекунадмірного зношування найбільщ відповідальних деталей. При цьому виді ремонту заміняють окремі деталі механізма апаратів, відновляють надійність електричних з?єднань, усувають дефектиізоляції,замінюють пружини,шліфують контактні кільця електродвигунів з фазним ротором і т.д. Якщо модернізація електрообладненя, що виконується при капітальному ремонті,пов?язана з необхідністю корінних змін в його конструкції й основних технічних параметрів, то такий ремонт називають капітально-реконструюючим. Електрична машина поступаючи на ремонт повинна бути укомплектована усіма потрібними деталями, вичищена від грязі та пилу,шкіф та полумуфта повинні бути зняті. До електричних відносяться: пробій ізоляції на корпус, обриви провідників в обмотці, замикання між витками обмотки, неприпустиме зниження опору ізоляції внаслідок її старіння, зволоження, руйнування.Захисне заземлення - це навмисне зєднання з землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин електроустановок, які можуть опинитися під напругою. Його застосовують у мережах з ізольованою нейтраллю напругою до 1000 В і при будь-якому режимі нейтралі в мережах понад 1000 В. Захисне заземлення зменшує напругу на корпусі відносно землі до безпечного значення, тим самим зменшує струм, що протікає через тіло людини. Конструктивно захисне заземлення включає заземлюючий пристрій і провідник, що зєднує цей пристрій з обладнанням, яке заземлюється - заземлюючий провідник. Як природні заземлюючі пристрої використовують прокладені в землі трубопроводи, оболонки кабелів, арматуру будівельних конструкцій, що мають контакт із землею.
План
Зміст
1. Історія та перспективи розвитку електроприладобудування
2. Основна частина
2.1 Призначення верстату та коротка характеристика його силового електроустаткування
2.2 Схема електрична принципова верстату та порядок її дії
2.3 Будова та принцип дії силового електроустаткування
2.4 Монтаж силового електроустаткування
2.5 Основні пошкодження, технічне обслуговування та ремонт силового електроустаткування верстата
3. Розрахункова частина
3.1 Розрахунок електродвигуна головного руху
3.2 Розрахунок трансформатора керування
4. Спеціальна частина
4.1 Захисне заземлення
Список використаної літератури
1. Історія та перспективи розвитку електроприладобудування
Список литературы
1. Електротехнічний довідник вид. Москва Енергоіздат 1986.
2. Атабенов В.Б. Ремонт електрообладнання промислових підприємств. Москва, «Вища школа», 1979.
3. В.Е.Китаєв Електротехніка. Москва, «Вища школа», 1980.
4. Алукер Ш.М. Електричні вимірювання. Москва, «Вища школа», 1972.
5. Львов А.П. Довідник електромонтера. Київ, « Вища школа», 1980
6. Дяков В.І. Типові розрахунки по електрообладнанню. Москва, « Вища школа», 1985. електрика генератор заземлення
7. Воронін А.А. Техніка безпеки при роботі в електроустановках. Москва, «Вища школа», 1986