Перспективи правового регулювання штучного інтелекту на рівні законодавства ЄС. Положення резолюції Європейського парламенту, присвяченої питанням робототехніки та штучного інтелекту, поміж яких етичні принципи при створенні розумних автономних роботів.
Аннотация к работе
Ключову роль у формуванні останньої відіграють саме інтелектуальна власність та інноваційні технології (колективний інтелект (swarm intelligence), інтернет речей (IOT), великі дані (big data), віртуальна і доповнена реальність (virtual and augmented reality, VR/AR), хмарні обчислювальні середовища (cloud computing), робототехніка (robotics) та ін.). В умовах всеосяжної автоматизації розвинуті країни світу та європейський простір, зокрема, стикнулися з ймовірною необхідністю запровадження правового регулювання суспільних відносин, які виникають за участю «розумних» пристроїв, здатних виконувати складні операції та вирішувати інтелектуальні задачі. З огляду на поступову інтеграцію України до ЄС та взяті Україною зобовязання щодо гармонізації вітчизняного законодавства із законодавством ЄС, науковий інтерес представляє вивчення перспектив правового регулювання штучного інтелекту за законодавством ЄС. 225 (192) Договору про функціонування ЄС, відповідно до якої Європарламент більшістю голосів депутатів має право запитувати у Європейської комісії будь-які пропозиції з питань, які, на думку Європарламенту, потребують підготовки акта ЄС з метою втілення в життя Договорів. При визначенні поняття розумного автономного роботу в Резолюції пропонується враховувати такі його характеристики: здатність ставати автономними, використовуючи сенсори та/або обмінюватися даними із своїм середовищем (сумісність), здатність обмінюватися цими даними та аналізувати їх; здатність самонавчатися на підставі здобутого досвіду та під час взаємодії (опціональний критерій); наявність принаймні мінімальної фізичної підтримки; здатність адаптувати свої дії та поведінку відповідно до умов навколишнього середовища; відсутність життя з біологічної точки зору.Резолюції Європарламенту, звісно, не належать до актів обовязкової юридичної сили та не закріплюють будь-які права чи обовязки.
Вывод
Резолюції Європарламенту, звісно, не належать до актів обовязкової юридичної сили та не закріплюють будь-які права чи обовязки. Проте видається, що схвалювані Європарламентом резолюції служать свого роду маячками, висвітлюючи ті сфери, які потребують законодавчого регулювання на рівні ЄС, та визначаючи перспективи такого регулювання. Беззаперечною видається необхідність запровадження правового регулювання відносин у сфері робототехніки у звязку зі створенням, введенням в обіг, використанням роботів, а також самостійним функціонуванням автономних роботів. Навряд чи можна говорити про те, що регулювання цього питання не на часі з огляду на випереджувальний розвиток науково-технічного прогресу. Розробка певних європейських правових стандартів відносно робототехніки і штучного інтелекту сприятиме розвитку відповідної галузі та забезпечить дотримання прав людини при формуванні нових суспільних відносин за участю автономних пристроїв. штучний інтелект законодавство європейський
Список литературы
1. Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу (2010/ С83/01). - Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_b06/paran3#n3 .
2. Договір про заснування Європейської Спільноти (консолідована версія станом на 1 січня 2005 року). - Режим доступу:.
3. EUROPEANPARLIAMENTRESOLUTIONOF 16 February 2017 WITHRECOMMENDATIONSTOTHECOMMISSIONONCIVILLAWRULESON Robotics (2015/2103(INL)).- Режим доступу:http://www.europarl.europa.eu/sides/GETDOC.do?PUBREF=//EP//TEXT TA P8-TA-2017-0051 0 D0C XML V0//EN.