Здійснення профілактики адиктивної поведінки шляхом застосування цілісної системи самовдосконалення та самотрансформації, тобто духовного саморозвитку особистості. Розуміння змісту і природи психічних процесів особистості з позицій духовної психології.
Аннотация к работе
Адикції, або пристрасті, - це одержимості різного ступеня напруженості й сили, що впливають на різноманітні сторони душевного життя людини. Addiction or passion - this obsession with varying degrees of intensity and energy, affecting all aspects of mental life. Key words: addiction, passion, sold, spiritual development, psychotherapy. Крім хімічних залежностей (тютюнопаління, алкоголізм, гамбринізм, наркоманія, залежність від стимуляторів), виділяють поведінкові адикції (трудоголізм, еротичні (любовні, сексуальні й уникання), різні види бюті-адикції, гемблінг, шопінг (оніманія), (Steadman Н., 1988; Короленко Ц. П., Донських Т. А., 1990; Егоров А. Ю., 2007); болтоголізм (Harrington N.G., 1999; MCCROSKEY J. С., Richmond V. Р., 1995; Егоров А. Ю., 2005), компютерна й інтернет-залежність (навязливий веб-серфінг, кібероніоманія, кіберкомунікативна й кіберсексуальна залежність, обсесивна пристрасть до роботи з компютером, інтерент-гемблінг (Griffiths М., 1995, Goldberg І, 1996; Orzack М., 1998, Young К., 1998); залежність від мобільних інформаційно-комунікаційних пристроїв тощо; інтернет-залежної поведінки (Юрєва Л. М., Чабан О. С., Пілягина Г. Святі отці так пояснюють відмінність між пристрастю і гріхом: «пристрасть існує в душі, а гріховне діяння тілом видимо здійснюється».Категорія пристрасті/адикції відображає не тільки психологічні, а й моральні витоки поведінки людини, є процесом деформації душевної сфери.
Вывод
Отже, з позицій духовної психології будь-яка адикція - хімічна чи нехімічна - це захворювання душі. Категорія пристрасті/адикції відображає не тільки психологічні, а й моральні витоки поведінки людини, є процесом деформації душевної сфери.
Дієвим засобом позбавлення від пристрасті є духовна психотерапія. Основою методу є те, що людині допомагають набути власний духовний досвід шляхом усвідомлення й прийняття власного психічного стану і психотравмувальної ситуації як закономірного наслідку неправильних учинків; очищення від нагромадженого негативу з поступовою самотрансценденцією.
Список литературы
1. Басанский П. Л. Духовные первопричины невротических расстройств и духовная психотерапия как метод их коррекции / П. Л. Басанский // Психиатрия и религия на стыке тысячелетий: сб. науч. работ Харьк. обл. клинической психиатрической больницы №3 (Сабуровой дачи) и Харьковской медицинской академии последипломного образования / под общ. ред. П. Т. Петрюка, Р. Б. Брагина. - X. 2006. - Т. 4. - С. 17-19.
2. Влахос И. Православная психотерапия: Святоотеческий курс врачевания души / Иерофей Влахос. - Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 2004. - 250 с.
3. Зейгарник Б. В. Теория личности К. Левина /Зейгарник Б. В. // Психология личности: норма и патология /Зейгарник Б. В. - М., 1998. - С. 198-263.
4. Любченко О. О. Вплив методів православної автотрансформацй на особистісне зростання: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. психол. наук. / О. О. Любченко. - К., 2004.-21 с.
5 Савчин М. В. Християнський ідеал духовно розвиненої людини / М. В. Савчин // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. пр. інс. психології ім. Г. С. Костюка АНПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2010. Т. XII, ч. 3. - С. 340- 347.
6. Фромм Э. Догмат о Христе / Э. Фромм. - М.: Олимп, изд-во АСТ-ЛТД, 1998. - 416 с.
7. Яссман Л. В. Духовность личности: учеб, пособ. / Л. В. Яссман, Н. В. Марьясова. - Хабаровск: Изд-во ДВГУПС, 2005. - 107 с.