Історичний огляд державотворення та правового розвитку східнослов"янських племен, що існували на території сучасної України. Період формування рабовласницьких об’єднань племен в Криму. Джерела права періоду держави племен Північного Причорномор’я.
Аннотация к работе
Актуальність цієї теми полягає в тому що ми, опираючись на історію наших предків, здобуваємо знання про життя перших утворених держав, про їх звичаї, традиції. На території України у різні часи існували різні державні утворення, вивчення яких дає можливість краще зрозуміти суть сучасних державотворчих процесів. Перші спроби державотворення на території України належать кочовим племенам Північного Причорноморя - кімерійцям, скіфам та сарматам - і хронологічно стосуються середини І тисячоліття до нашої ери. В 7 ст. до н. е. були вигнані скіфами з території Північного Причорноморя в Малу Азію. Кочували у степах Казахстану, Уралу, Поволжя, з другого ст. до н. е. панівне положення у степах Північного Причорноморя перейшло від скіфів до сарматів.Територія, на яку прийшли кімерійці, південь сучасної України і Крим, за твердженням археологів, раніше не була пустельною. Сліди аборигенів Криму знайдені в печері Крик-Коба (дика), в долин річки Зуї, під скельними навішеннями в гірському Криму, в «Вовчому гроті» і Чекурче поблизу Сімферополя, в районі Судака, у Євпаторії, на гірських яйлах. В цей час жителі Єгипту, Межиріччя вже мали розвинене, зрошуване землеробство, будували міста, кораблі, мали писемність. Аборигени нашого півострова перебували ще на стадії переходу від матріархату до патріархату, жили в печерах, землянках, куренях, ховали людей навалом, в одній ямі. Така назва, як Таврика, отримало і все Північне Причорноморя, яким з античних часів вважалося північне узбережжя Чорного та Азовського морів з прилеглими степовими територіями.Кіммерійці - по-грецьки «kimmerioi» - напівосілі і кочові скотарські племена, що зявилися в Північному Причорноморї та в Криму в IX-X столітті до н. е. Зі своєї батьківщини - Нижнього Поволжя на початку 1 тисячоліття до н. е. кіммерійці через Урал пройшли в Північне Причорноморя і захопили Крим, очевидно відкинувши в гори і на південне узбережжя таврів - корінне населення Криму. Кінь була приручена людиною в середині IV тисячетелія до н. е. і до II тисячоліття використовувалися, в основному, в упряжні їзді, перевозячи колісниці. Худоба зїдав траву, потрібні були нові пасовища, а охороняти величезні табуни на колісницях при переходах було неможливо. Однак усі ці назви зявилися в грецьких античних джерелах, а грецькі автори часто плутали назви кочових скотарських племен, називаючи кіммерійців скіфами і навпаки.За легендою, великий князь Київський Володимир прийняв християнство у Х ст. у Херсонесі, важливому торговельному і портовому центрі усього Чорноморя. Час та обставини виникнення Херсонеса залишаються далеко незрозумілими і дискусійними. Зараз вчений світ вважає за можливу дату заснування Херсонеса 422-421 р. до н. е., під час Пелопоннеської війни. Точно відомо, що Херсонес Таврійський заснували вихідці з Гераклеї Понтійської , античного міста-держави на південному узбережжі Чорного моря (зараз - територія Туреччини). У різні часи завоювати Херсонес намагалися племена таврів, скіфів, сарматів, гуннів, готів, аварів, що, з іншого боку не заважало вигідно торгувати з ними а також з містами всього Причорноморя та Малої Азії - перш за все вином, а також фруктами, сіллю, рибою.Скіфи - іраномовні кочові племена, імовірно вторглися в Північне Причорноморя, Крим та Понтійські (Чорноморські) степи з сходу (ймовірно з Центральної Азії та Сибіру) в VIII-VII ст. до н. е. Кіммерійців на Кримському півострові змінили племена скіфів, що переселилися в VII столітті до н. е. з Азії і утворили в степах Причорноморя й частині Криму нову державу - Скіфію, що простирається від Дону до Дунаю. Ними почалася низка кочових імперій, які послідовно змінювали одна одну - сармати змінили скіфів, готи і гуни - сарматів, авари і предки болгар - гунів, потім зявлялися і зникання хазари, печеніги та половці.Наймогутнішім ї найчісленнішім племенем, розповідає ВІН, булі Скіфи царські, які вважаєтся інших скіфів Своїми рабами. На правому березі нижнього Дніпра мешкали Скіфи-кочівнікі, Між Інгу лом и Дніпром разом з кочівнікамі жили Скіфи-землі роби. Нарешті, на пів ніч від Царське скіфів (Мабуті, у межах степової сму ги України) розташовуваліся Скіфи-хліборобі (орачі). І хоч у рамках скіфського племінного союзу проживали не тільки власне Скіфи, а й Інші племена та різно племінні групи, які відрізняліся від скіфів за похід женням и живою, Цю спільність антічні автори називаєся «Скіфією», або «Великою Скіфю». У скіфів існував культ меча, були вищий чоловічий бог, що зображав на коні, і жіноче божество - Велика Богиня або Мати Богів.На території нашої країни існували, виникали і занепадали різні держави. Першими державними утвореннями на території Північного Причорноморя та Криму були: скіфи, сармати, готи, кіммерійці, таври. Метою мого дослідження було опрацювати найдавніші джерела права періоду держави цих племен. Важливо зазначити, що активну участь у державотворенні в цих регіонах брали скіфи.
План
План
Вступ
1. Рабовласницькі держави в Криму
1.1 Період формування
1.2 Державні обєднання племен, Кімерія і Таврика
1.3 Херсонес
2. Державні утворення Північного Причорноморя
2.1 Причини появи
2.2 Скіфія і Сарматія, загальна характеристика
Висновок
Література
Вывод
На території нашої країни існували, виникали і занепадали різні держави. Першими державними утвореннями на території Північного Причорноморя та Криму були: скіфи, сармати, готи, кіммерійці, таври.
Метою мого дослідження було опрацювати найдавніші джерела права періоду держави цих племен. Важливо зазначити, що активну участь у державотворенні в цих регіонах брали скіфи.
У них складається могутній племінний союз. Відомості про основні племена, які входили у цей союз, дає грецький історик Геродот (V ст. до н. є.). Головним, найчисленнішим племенем, стверджує він, були скіфи царські, які «вважають інших скіфів своїми рабами’. Жили вони на лівому березі нижньої течії Дніпра, аж до Азовського моря і нижнього Дону, а також у степовому Криму.
Досягнутому скіфами розвитку відповідала й організація управління у формі воєнної демократії. Найважливіші питання розглядалися на народних зборах воїнів.
Великий вплив мали ради родових старійшин, і передусім союзна рада. Але особлива роль у союзі належала військовим вождям - царям, які очолювали скіфське військо під час походів. Влада царів уже передавалася у спадщину, проте кандидатури царя і його спадкоємця ще затверджувалися народними зборами.
Отже, державно-правовий розвиток таких державних утворень, як скіфи, сармати, готи, таври, безпосередньо вплинув на майбутню державну організацію і право східнословянських племен і України.
Список литературы
1. А.С. Чайковський, В.І. Батрименко, О.І. Гуржій. Історія держави і права України. - К: 1997.
2. В.Е. Потехин, Д.В. Потехин. Крым многонациональный. Севастополь.: 2001 г.
3. А. Андреев. История Крыма. Москва.: 2000 г.
4. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України: - Львів: Світ. 1996.
5. В.Д. Гончаренко. Історія держави і права України, том 1 - за ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина.