Переваги та недоліки використання офшорних зон та фінансових центрів у фінансовому плануванні суб’єктів підприємницької діяльності - Дипломная работа

Вищий навчальний заклад „ Національна академія управління” Кафедра цивільного, господарського та кримінального права Дипломна робота на тему: Переваги та недоліки використання офшорних зон та фінансових центрів у фінансовому плануванні суб’єктів підприємницької діяльності Дисертанта заочного відділення Ізотова Віталія Анатолійовича Науковий керівник Кандидат юридичних наук, професор Сміян Леонід Семенович Завідувач випускної кафедри Кандидат юридичних наук, доцент Матвійчук Валерій Костянтинович Київ 2004 Відзив на дипломну роботу на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня СПЕЦІАЛІСТ студента Ізотова Віталія Анатолійовича на тему „Переваги та недоліки використання офшорних зон та фінансових центрів у фінансовому плануванні суб’єктів підприємницької діяльності”. Тема дипломної роботи є досить актуальною у сьогоденні, враховуючи стрімкий ріст динаміки міжнародних відносин, міжнародної торгівлі та міжнародного руху капіталу. Науковий керівник Сміян Л.С. Зміст Вступ § 1. Офшорні зони та фінансові центри - елемент міжнародних правовідносин § 1.1. Банки, трасти і страхові компанії § 2.2. Офшорні зони - складова системи міжнародного правопорядку § 3.1. Вплив міжнародних організацій на існування офшорних зон § 3.2. В нашому розумінні склався стереотип, якій постійно нав’язується державами (в тому числі і Україною), що офшорні зони це лише спосіб відмивання брудних грошей, які були накопичені незаконним шляхом і менше звертають увагу суспільства на той факт, що офшорні зони (в широкому розумінні) дуже гарна можливість в заощадженні значної кількості капіталу компанії за рахунок розумного планування податкової політики своєї компанії. Тому метою цієї роботи ставлю освітлення сучасних проблем (недоліків) та переваг використання офшорних зон та фінансових центрів у фінансовому плануванні суб’єктів підприємницької діяльності (надалі - СПД). Протягом розкриття якого спочатку буде звернуто увагу на розкриття таких понять, як офшорні зони та фінансові центри та їх „співіснування” у системі міжнародних правовідносин, як елемента цієї системи, основні структурні елементи цієї системи, згодом на правове положення офшорних зон та міжнародно-правову форму діяльності різних видів установ - холдінг, офшорні банки, фінансові та ліцензійні компанії, діяльності офшорних трастів та страхування в офшорних юрисдикціях, в системі міжнародних правовідносин. Вони виникли в процесі історичного розвитку світового співтовариства, здобувши своє “місце під сонцем”, і були обумовлені перш за все економічними чинниками. Потреби економічного розвитку держав у всі часи обмежувались об’ємом і структурою ресурсів - матеріальних, фінансових, природних, енергетичних, трудових, якими володіли країни в конкретний історичний момент. В даному випадку більше привертають уваги до себе офшорні зони, за які вважаються країни чи території, законодавство яких дозволяє реєстрацію і функціонування офшорних компаній, тобто, таких компаній, які вилучають прибуток з джерел, які діють поза країною чи територією реєстрації. Проте слід повернутись до попереднього положення - міжнародно-правового визначення офшорних зон, в якому обов’язково потрібно відмітити той факт, що однією з основних відмінних рис офшорних зон від інших (вільної торгівлі, інноваційних і.т.д.) - був дозвіл банківської і кредитної діяльності в іноземній валюті. Провідні міжнародні організації, Всесвітня Торговельна Організація (WTO), ставлять досягнення лібералізації в якості своєї першочергової задачі. Тому ми детально розглянемо, що собою являють офшорні зони, офшорний бізнес і їх місце в системі міжнародного правопорядку. § 1.1 Поняття і принципи офшорних зон та фінансових центрів Вперше термін “офшор” (в сучасному його розумінні) з’явився в США в кінці 50-х років. Більшість держав оподатковує доходи своїх громадян і юридичних осіб, яки були нажиті в нутрі держави, деякі, як США і Росія, стягують податок зі своїх платників податків згідно їх світових доходів на основі громадянства (питання громадянства юридичних і фізичних осіб буде розглянуто нижче). Наприклад, з точки зору британского законодавства компанія, яка зареєстрована в Англії, Уелсі чи Шотландії, є “вітчизняною” юридичною особою(on-shore company - на юридичному жаргоні), а компанія, яка зареєстрована в будь-якій іншій юрисдикції (США, Кіпр, Багами, і т.і.) є іноземною юридичною особою (off-shore company - в широкому розумінні). В Україні це є Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про перелік офшорних зон” № 77-р від 24 лютого 2003р. Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України існують наступні офшорні зони: Британські островні регіони - Олдерні, Острів Гернсі, Остров Джерсі, Острів Мен; Близький Схід - Бархейн; Центральна Америка - Беліз, Панама; Європа - Андорра, Гібралтар, Кампіоне, Кіпр, Мадейра, Мальта, Монако; Карибський регіон - Ангілья, Антигуа і Барбуда, Аруба, Багамські острови, Барбадос, Бермудські острови, Британські Віргінські острови, Віргінські острови (США), Кайманові острови, Гренада, Монтсеррат, Уперто-Ріко, Се