Розгляд іноземних та вітчизняних досліджень змісту фінансової комісійної операції, в якій клієнт переуступає дебіторську заборгованість факторинговій компанії задля миттєвого отримання платежу. Переваги та недоліки міжнародних факторингових послуг.
Аннотация к работе
Загальноекономічні питання роботах по дослідженню даного напрямку.Міжнародний факторинг є відносно новою фінансовою операцією, яка набула поширення лише наприкінці ХХ ст., що було зумовлено зростанням міжнародної торгівлі, яка потребувала нових механізмів фінансування з урахуванням специфіки відносин між експортерами та імпортерами, які знаходились у країнах з різними рівнями економічного розвитку. У звязку з цим у 1988 р. було прийнято Конвенцію про міжнародний факторинг, згідно якої фінансова операція вважається міжнародним факторингом лише у тому разі, якщо виконується принаймні дві з чотирьох умов [9]: наявність кредитування у формі попередньої сплати боргових вимог; ведення бухгалтерського обліку постачальника, передусім обліку збуту; інкасування його заборгованості; страхування постачальника від кредитного ризику. При обслуговуванні таких поставок в більшості випадків використовується схема непрямого факторингу, при якому відбувається розподіл обовязків між двома факторинговими компаніями: факторингова компанія в країні продавця бере на себе фінансування експортера, а факторингова компанія в країні покупця бере на себе кредитні ризики та береться за інкасацію дебіторської заборгованості. Міжнародний факторинг можна розділити на: - прямий факторинг, що передбачає наявність трьох субєктів: виробника, факторингової компанії з експорту і покупця товару, що одночасно є боржником, і при цьому перші два субєкти знаходяться, як правило, на території однієї країни, а покупець на території іншої. непрямий (опосередкований ) факторинг, у якому беруть участь уже чотири діючих субєкти: виробник, фактор з експорту, фактор з імпорту і покупець.