Аналіз методологічних та практичних аспектів перестрахування як специфічної фінансової послуги. Дослідження впливу перестрахування на фінансову стійкість страхової компанії. Вивчення інструментів регулювання рівня фінансової стійкості страховика.
Аннотация к работе
Зростаючий внутрішній попит на страхові послуги спонукає вітчизняних страховиків стверджувати себе та розвивати свою діяльність у все більш щільному конкурентному середовищі шляхом підвищення якості страхових продуктів і розширення їх асортименту, зміцнення власної капітальної бази та поліпшення програм перестрахування, удосконалення процедур і методів управління компанією тощо. Ці заходи в кінцевому результаті повинні забезпечити досягнення головної мети існування будь-якої страхової компанії, яка полягає у своєчасному виконанні в повному обсязі своїх фінансових зобовязань перед страхувальником (вигодонабувачем або третьою особою) щодо сплати страхового відшкодування в разі настання події, передбаченої договором страхування. Опосередковано втрачає від цього й споживач страхової послуги - страхувальник, для якого перестрахування є невидимою частиною побудови захисту його матеріальних та особистих інтересів. Дисертаційна робота повязана з планом науково-дослідних робіт Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Міністерства фінансів України за темою „Проблеми та перспективи діяльності вітчизняних страхових компаній в системі недержавного пенсійного забезпечення” (№ДР 0108U007309), у межах якої автором надано відповідні пропозиції щодо механізму участі страховиків в системі недержавного пенсійного забезпечення. методологічні засади розрахунку рівня власного утримання страховика та ємності перестрахового захисту, суть яких полягає у використанні статистичних даних за попередні періоди діяльності страховика, зокрема про страхові премії, сплачені страхові відшкодування, валовий андерайтинговий прибуток, а також визначення мінімального обсягу витрат на придбання перестрахового захисту, де за базовий критерій оцінки обрано технічний результат діяльності перестраховика;Аргументовано, що дослідження фінансової стійкості страховика, яка є діалектичною єдністю складових її забезпечення, відноситься до числа найбільш важливих проблем ринку страхових послуг, так як відсутність або низький рівень фінансової стійкості страхової компанії веде до неплатоспроможності останньої, в результаті чого страждають споживачі страхових послуг, а інститут страхування дискредитується і втрачає довіру. Встановлено, що страхова компанія повинна бути стійкою не тільки до страхового ризику, який визначає імовірнісний характер виникнення фінансових зобовязань страховика, але й до інших ризиків, що виникають в процесі її діяльності, як-то: стратегічні, фінансові, операційні, інвестиційні, ризики форс-мажорних обставин. Фінансово надійною слід вважати страхову компанію, яка, перебуваючи в стабільному середовищі, де всі параметри зовнішніх і внутрішніх факторів впливу задані наперед і не змінюються з часом, на момент виконання своїх фінансових зобовязань перед страхувальником має для цього достатні фінансові ресурси. Реалізація того чи іншого ризику або ризиків, з якими має справу страхова компанія у своїй діяльності, спричинятиме підвищений тиск на рівень її фінансової надійності і здатність продовжувати своєчасно й у повному обсязі виконувати як поточні, так і майбутні фінансові зобовязання перед страхувальниками. Визначено, що фінансова стійкість страховика як економічна категорія характеризує такий стан його фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, при якому страхова компанія є платоспроможною та здатною своєчасно й у повному обсязі виконати свої фінансові зобовязання перед страхувальниками в умовах негативного впливу зовнішніх факторів, спричинених зміною параметрів середовища, в якому вона перебуває, та (або) внутрішніх факторів, викликаних настанням одного або низки ризиків страховика.Використання в ході дослідження системи із девяти абсолютних та відносних показників, дало змогу виявити вплив (або його відсутність) того чи іншого типу перестрахування на рівень фінансової стійкості компанії, встановити взаємозвязки та взаємозалежність між типами перестрахування і фінансовою стійкістю ЗАТ „Страхова група „ТАС” (СГ „ТАС”), статистичні дані якого з добровільного страхування наземного транспорту за 2002-2007 рр. були використані для відповідних розрахунків. На підставі аналізу впливу пропорційного квотного перестрахування встановлено, що основним чинником підвищення рівня фінансової стійкості страховика є можливість поповнення його власного капіталу за рахунок отримання перестрахової комісії від перестраховика: за 2002-2007 рр. за рахунок отримання перестрахової комісії на загальну суму 38,8 млн. грн. власний капітал СГ „ТАС”, передбачений для покриття портфеля ризиків із згаданого вище виду страхування, в середньому збільшився на 267,0 %. Водночас зменшення на 5,0 % чистого андерайтингового прибутку та збільшення коефіцієнту витрат і комбінованого коефіцієнту збитковості в 1,64 й 1,18 разів відповідно дали змогу констатувати невисоку ефективність пропорційного перестрахування на базі ексцедента суми у протидії сукупному впливу ризику кумуляції збитків, ризику помилок - надмірне завищення страхових тариф