Дослідження повноважень Верховного Суду України в контексті судово-правової реформи. Визначення стратегічних пріоритетів у напрямку розширення його функцій. Розробка рекомендацій щодо виведення судової системи України на рівень європейських стандартів.
Аннотация к работе
Переосмисле правового статусу Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикціїУ Конституції мають бути закріплені стратегічні пріоритети судоустрою й судочинства, тому в Основному Законі потрібно визначити органи судової влади та інші органи, що мають забезпечувати її діяльність, а саме, крім судів, Вищу раду юстиції, органи суддівського самоврядування, Державну судову адміністрацію України. Конституційне право ном у системі судів загальної юрисдикції, який переглядає справи з підстав: неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом; Найвищий судовий орган - Верховний Суд України, який за всіма ознаками мав би виконувати свою головну функцію - забезпечення єдності судової практики судів всіх юрисдикцій, дотепер залишається позбавленим необхідного обсягу повноважень, які б давали йому можливість дієво впливати на становлення ефективного судочинства в Україні. Зокрема, до завдань Верховного Суду України слід віднести гарантування принципу верховенства права та інших засад судочинства при розгляді й вирішенні справ судами, а також забезпечення єдності судової системи та стабільності практики судів. Фахівці з Верховного Суду України вважають, що вказані положення не сприяють однаковому застосуванню поло-жень законодавства судами, а, навпаки, породжують відокремлені одна від одної й замкнені на відповідні вищі спеціалізовані суди різновиди судової практики, у кожній з яких по-різному інтерпретуються і застосовуються одні й ті ж положення законів, що, на їх думку, негативно впливає на стан дотримання права людини на справедливий суд, порушується принцип рівності всіх перед законом і судом та створюються труднощі в правозастосовній діяльності судів.
Список литературы
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 2. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 41 ; № 41-42 ; № 43 ; № 44-45. - Ст. 529.
3. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів «найвищий судовий орган», «вищий судовий орган», «касаційне оскарження», які містяться у статтях 125, 129 Конституції України, від 11 березня 2010 року №8-рп/2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
4. Виступ Голови Верховного Суду України Петра Пилипчука на міжнародній науково-практичній конференції від 15 лютого 2013 року «Верховний Суд України і демократичне суспільство: витоки та перспективи» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua
5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: прийнята 4 листопада 1950 р. // Офіційний вісник України. - 1998. - № 13 ; № 32. - Ст. 270.
6. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Голдер (Golder) проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua
7. Порядок оскарження судових рішень до Верховного Суду України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua
8. Спільний висновок щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Венеціанської комісії та Дирекції з технічного співробітництва Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи від 18 жовтня 2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua