Культурна пам’ять як символічна форма трансляції й актуалізації культурних смислів, її орієнтація на збереження об’єктивованої історії у формі образів і традицій. Основні складові "м’якої пам’яті" переміщених українців повоєнної Західної Німеччини.
Аннотация к работе
На німецькій землі у роки Другої світової війни опинилися українці з різних регіонів України, у кожному з яких в силу різних обставин були сформовані чи формувалися свої пантеони героїв і антигероїв. Авторами найбільшої кількості праць з історії, виданих у повоєнній Західній Німеччині, стали професори Українського вільного університету (УВУ): Борис Крупницький написав низку праць з історії України XVII - XVIII ст., Михайло Міллер - праці про палеоліт Надпоріжжя та грецьку колонізацію Північного Причорноморя, Олександр Оглоблин - праці з історії України XVI - XVIII ст., Наталія Полонська-Василенко - праці про києворуські та козацькі часи, Лев Окіншевич досліджував державні інституції Гетьманщини, Дмитро Дорошенко став автором праці Історія України”, а доцент Микола Андрусяк опублікував тритомну Історію козаччини" та цікаву брошуру про тризуб. Багряний вказав на примусовий характер колективізації в Україні, що проводилася “не в соціальнім плані, а політичнім і національнім” [3, арк.7], наголосив на Голодоморі 1932 - 1933 рр. в Україні, спеціально організованому Йосифом Сталіним з метою упокорення українського селянства, зупинився і на репресіях проти української інтелігенції, що переслідували мету “позбавити український народ духовної верхівки, що змагалася до свободи й соціальної справедливості” [4, с.17], вказав на антирелігійні кампанії совєтів, підкреслив численні порушення прав людини. Окрім того, у полі зору літературознавців перебувало дослідження творчості! вана Франка, Михайла Коцюбинського, Марко Вовчок (справжні імя та прізвище Марія Вілінська), Олени Пчілки (справжні імя та прізвище Ольга Косач) та її доньки Лесі України (справжні імя та прізвище Лариса Косач), Людмили Старицької-Черняхівської, Юрія Липи, представника “празької школи" Юрія Драгана, неокласиків, Катрі Гриневичевої, Олени Теліги та ін. Автор зазначив, що голод в Україні був створений радянською владою штучно й стверджував, що визвольні змагання України будуть тривати доти, доки живе хоча б один українець.
План
Основний зміст дослідження
Список литературы
1. Національна та історична память: словник ключових термінів / [кер. авт. кол.А.М. Киридон]. - Київ: ДП “НВЦ “Пріоритети””, 2013. - 436 с.
2. Українські вісті. - Новий Ульм. - 1948. - 15 вересня. - Ч.75.
3. ЦДАМЛМ України. - Ф.1186. - Оп.1. - Спр.42.
4. Багряний І. Чому я не хочу вертатись до СССР? / Іван Багряний. - Вінніпег: Комітет українців Канади, 1946. - 40 с.
5. Дивнич Ю. Іван Багряний / Юрій Дивнич // Українські вісті. - Новий Ульм. - 1964. - 23 лютого. - Ч.8. - С.3, 5-7.
6. Подобєд О.А. Вивчення іноземних мов українцями у німецьких і австрійських таборах переміщених осіб (друга половина 1940 - початок 1950-х рр.) // Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць / [Ред. кол.: В.А. Смолій, О.І. Гуржій, А.Г. Морозов та ін.] - Черкаси: Вид. Чабаненко Ю.А., 2014. - Вип.7. - 392 с. - С.367 - 368.
7. Політичні репресії в Україні (1917 - 1980-ті рр.). Бібліографічний покажчик / [авт. вступ. Статей: С. Білокінь, Р. Подкур, О. Рубльов; упоряд.: С. Калитко, О. Рубльов, Р. Подкур, Л. Шевченко]. - К., 2007. - 456 с.
8. Суслик Р.Л. Сумні спогади. 1933 рік на Полтавщині / Суслик Р.Л. - На чужині, 1951. - 29 с.
18. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція XVII ст. (1648 - 1676 рр.) / В.А. Смолій, В.С. Степанков. - Київ: Альтернативи, 1999. - 352 с.
19. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917 - 1921 рр. / О.С. Рубльов, О.П. Реєнт. - Київ: Альтернативи, 1999. - 320 с.
44. Українські вісті. - НОВИЙУЛЬМ. - 1949. - 25 травня. - Ч.43.
45. Українська трибуна. - Мюнхен. - 1947. - 4 вересня. - Ч.66
46. Лютий-Лютенко І. Вогонь з Холодного Яру: Спогади [Електронний ресурс]. - Детройт: Hamtramck Printing, 1986. - Режим доступу до книги: http://coollib.net/b/194651/read
47. Б. а. “Героїка” перебрала на себе опіку над могилою Миколи Шраменка [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://geroika.org.ua/herojika-perebrala-na-sebe-opiku-nad-mohyloyu-mykoly-shramenka/