Лінгвістичні особливості словникової статті політичного характеру як типу тексту. Тлумачні та енциклопедичні словники в англомовній лексикографічній традиції. Аналіз перекладів американських словникових статей політичного характеру українською мовою.
Аннотация к работе
Перекладацькі проблеми відтворення словникової статті політичного характеру в перекладі Зміст Вступ Розділ 1. Лінгвістичні особливості словникової статті політичного характеру як типу тексту 1.1 Тлумачні та енциклопедичні словники в англомовній лексикографічній традиції 1.2 Словникова стаття як особливе лексикографічне утворення 1.3 Явище лінгвістичної компресії у словниковій статті та її вплив на переклад Розділ 2. Словникова стаття політичного характеру як об’єкт перекладознавства 2.1 Прагматична адаптація тексту при перекладі 2.2 Концепція моделі електронного англо-російського тлумачного словника політичної тематики 2.3 Аналіз перекладів американських словникових статей політичного характеру українською мовою Висновки Список використаних джерел Вступ Переклад культурно зумовлених типів текстів, а саме прагматичних типів текстів, належить до найактуальніших проблем сучасного перекладознавства та міжкультурної комунікації. Порівняння стереотипів, властивих культурі оригіналу, з тими, що функціонують у культурі перекладної мови, демонструє всі типи опозицій картин світу: етнічної та індивідуальної, загальнолюдської та індивідуальної, узагальненої загальнолюдської та національно-етнічної. Вивченням різних аспектів особливостей перекладу цього типу тексту займалися В. Демецька [19], Н. Формуванню основних принципів створення словникових статей присвячені праці І. Вихованця [10], Н. Неровні [55], О. Ткаченка [72]. Концепцію та принципи укладання статей подано у монографії О. Тараненка [71]. Також В. Дубічинський [22] вивчав питання про створення словникової статті. Особливого значення учений надавав семантичній структурі слова та проблемі додаткового значення. Визначення ролі тлумачного словника присвячена монографія Р. Будагова [8]. Варто підкреслити, що, на жаль, немає жодного англо-українського словника політичної тематики, який би пропонував крім перекладного еквівалента додаткову довідку про семантику слова у вихідній мові та його особливості в мові перекладу, культурологічну довідку, а також ілюстративні приклади, колокації тощо. Актуальність дослідження пов’язана з недостатньою кількістю наукових досліджень, присвячених перекладацьким проблемам відтворення словникової статті політичного характеру. Словник розглядається, за виразом В. Кабакчі, як «істина в останній інстанції» [31, с. Піонером використання англомовного словника як об’єкту лінгвістичного та перекладознавчого дослідження у вітчизняній науці, в першу чергу - словникових дефініцій, слід вважати І. Саме в словниках та енциклопедіях (останнім часом все більшу популярність має гібрид - енциклопедичний словник) упорядники здійснюють на практиці вербальний опис значення слова [3, с. Зокрема, американський лінгвіст Дж. Елджео зазначає, що словник - це книга, що обов’язково присутня в будь-якому американському будинку [79, с. Укладачі авторитетного словника Random House Dictionary (RHD) у передмові пишуть про те, що англо-американської традиції властиво з повагою ставитися до словника, вважаючи, що лексикографи є законодавцями мови (legislators of language) [100, с. Приступивши до роботи над словником, С. Джонсон поставив завдання стандартизувати і закріпити назавжди тодішню форму англійської мови, однак під кінець своєї праці переконався в неможливості виконання такого завдання, оскільки мова перебуває в постійному розвитку. Початок лексикографії США тісно пов’язаний з іменем Н. Вебстера, який був великим патріотом своєї країни і спочатку видав невеликий пілотний словник A Dictionary of the American Language. Слово ‘Webster’ згодом стало загальним, однак компаніям «Merriam», що купила ексклюзивні права на видання цього словника, не придбала ексклюзивні права на ім’я «Webster». Їх, наприклад, не цікавить, чи є певне дієслово перехідним або неперехідним і з якими прийменниками воно вживається. Так, наприклад, Дж. Хейман в своїй роботі «Словники і енциклопедії» виділяє п’ять параметрів, за якими протиставляються словники енциклопедіям: 1) енциклопедія характеризує слово з точки зору його співвіднесеності з екстралінгвістичною реальністю, словник - з точки зору співвіднесеності з іншими словами; 2) словник та енциклопедія припускають різні типи дефініцій одних і тих же понять: в той час, як енциклопедія дає наукове визначення слів «світло», «ніч», «верх» і «низ», словник наводить їх «побутове» розуміння; 3) енциклопедична інформація є надлишковою, словникова ж містить лише необхідні відомості; 4) словник відображає семантику слова (відношення між знаком і змістом), енциклопедія містить, окрім цього, прагматику слова (відношення між знаком і людьми, які його використовують), розширюючи її до значного екстралінгвістичного контексту; 5) на відміну від словника, енциклопедія містить власні назви. Дискусії щодо розмежування словників та енциклопедій, викликають багато сумнівів, наприклад, з приводу того, як відокремити логічне визначення поняття від тлумачення значення слова [36], розмежувати слова в їх значеннях і предмети, що ними позначаються [12], надат