Основні напрямки вивчення метафори в політичному аспекті та механізм утворення метафори в політичному дискурсі. Особливості перекладу метафори на матеріалах промов президента США Барака Обами. Способи перекладу метафор з англійської мови на українську.
Аннотация к работе
Вступ Посилення виразності мови досягається різними засобами, в першу чергу використанням тропів, так званих лексичних засобів створення образності. У силу цього, осмислення тропів становить складний процес, що супроводжується виявленням звязків між трьома компонентами - словниковим значенням тропу, його контекстуальним значенням і значеннями інших слів тексту. Одним з найбільш поширених видів тропів є метафора - приховане порівняння, здійснюване шляхом вживання слова, що позначає певний клас предметів, явищ і т.д. для характеристики або найменування обєкта, що входить в інший клас, або найменування іншого класу обєктів, аналогічного даному в певному відношенні. Слід зазначити, що однією з особливостей політичних текстів є насиченість метафоричними виразами. Актуальність теми полягає у тому, що метафора визначається як частина розумової і мовної сфер людського буття, і цим пояснюється великий пізнавальний інтерес людини до цього явища, а також важливості обізнаності перекладача щодо перекладу метафоричних конструкцій як необхідної умови виконання адекватного перекладу. Осмислення ролі метафори в мовній діяльності бере початок ще в епоху античності: метафора визначається як риторичний троп, як засіб прикраси промови, як спосіб номінації. Ми повинні розглянути метафору та способи її перекладу, навчитись відокремлювати іменникові, дієслівні, прикметникові та прислівникові метафори, їхню здатність вірно відображати сутність обєктів, предметів або явищ дійсності, значення при співвіднесенні різних обєктів реальності, подібність явищ, що зєднуються за допомогою метафор у різних сторонах дійсності. На сьогоднішній день, риторика президента США Барака Обами викликає неабияку увагу загалу. Найбільше, звичайно, говорить сама Америка: на честь промов сорок четвертого президента створюються цілі сайти та випускаються книги. Об’єктом дослідження є метафора у сфері політики та політичного дискурсу. Метою дослідження є аналіз функціонування метафоричних виразів у промовах президента США Барака Обами та способів перекладу метафор з англійської мови на українську. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: - розглянути поняття «метафора» та «метафоричний процес»; - дослідити основні напрямки вивчення метафори в політичному аспекті та механізм утворення метафори в політичному дискурсі; - розкрити способи перекладу метафоричних виразів; - проаналізувати особливості перекладу метафори на матеріалі промов президента США Барака Обами; - зробити словник метафор, ужитих у промовах президента США Барака Обами та розташувати їх у алфавітному порядку Практичне значення роботи полягає у тому, що вона може використовуватись викладачами та студентами під час вивчення таких дисциплін як «Стилістика», «Порівняльна граматика» та «Практичний курс англійської мови», «Практика письмового та усного перекладу». Метафора як образно-функціональна одиниця політичного дискурсу 1.1 Специфіка політичного дискурсу Чіткого і однозначного визначення «дискурс», яке поєднує всі сфери, у яких його застосовують, немає, і не виключено, що саме це сприяло широкій популярності цього терміну за останні десятиріччя: повязані нетривіальними зв’язками різні тлумачення вдало задовольняють різні понятійні потреби, модифікуючи більш традиційні уявлення про мову, текст, діалог, стиль та ін. Дискурс є комунікативною дією, що відбувається між мовцем і слухачем (спостерігачем та ін.) в процесі комунікативної дії в певному часовому, просторовому і іншому контексті. Далі необхідно розглянути співвідношення тексту і дискурсу, оскільки комунікативний аспект у вивченні тексту передбачає діяльнісний підхід до мови, і текст при такому підході розглядається не як окремий ізольований твір, а в сукупності з екстралінгвістичними факторами, основним з яких є комунікативна ситуація. Відповідно до моделі комунікативного акту Р. Якобсона [57, с.131], основними параметрами мовної ситуації є адресант, адресат, контекст, повідомлення, контакт і код. У вітчизняній лінгвістиці найбільший внесок у вивчення і поглиблення даної проблеми внесла монографія О. С. Іссерса [26, с.35], в якій на сучасному матеріалі описані різні комунікативні стратегії і тактики, розглянуті процеси мовного планування і контролю, запропоновані лінгвометодичні принципи навчання комунікативним стратегіям і тактикам. Під дискурсивними практиками з лінгвістичної точки зору вслід за Мухарямовим М.М., Мухарямовою Л.М., розуміємо явища, що визначаються стійкими наборами мовних засобів, властивих певному політичному суб’єктові або ж характерних для актуалізації заданої теми політичної комунікації. По-друге, власне політологічними проблемами вивчення політичного мислення, його зв’язку з політичною поведінкою, необхідністю побудови передбачуваних моделей у політології та розробки методів аналізу політичних текстів і текстів засобів масової інформації. Третім важливим фактором виступає соціальне замовлення, ініціатором якого є певна частина суспільства, що прагне зрозуміти суть політичної комунікації