Переклад абревіатур і скорочень - Дипломная работа

Хоча зазвичай говорять про переведення «з однієї мови на іншу», але, насправді, в процесі перекладу відбувається не просто заміна однієї мови іншим. У перекладі стикаються різні культури, різні особистості, різні склади мислення, різні літератури, різні епохи, різні рівні розвитку, різні традиції та установки. Перекладом цікавляться культурологи, етнографи, психологи, історики, літературознавці, і різні боки перекладацької діяльності можуть бути обєктом вивчення в рамках відповідних наук. Незважаючи на те, що існують досить численні, хоч і фрагментарні, дослідження, присвячені проблемам аббревиации в сучасних мовах, скорочені лексичні одиниці залишаються у багатьох відношеннях загадкою в лінгвістичному плані, оскільки щодо них припадатиме розглядати під специфічним кутом зору такі фундаментальні проблеми як проблема структура слова і його значення, проблема морфеми і ін Цією складністю пояснюється суперечливість думок, а часом і суперечливий підхід до скорочених лексичним одиницям. Проблеми скорочених лексичних одиниць як специфічного мовного явища в сучасних мовах привертали увагу багатьох дослідників.Єдність форми і змісту, тобто звязок між звучанням і значенням, грає важливу роль у вирішенні проблеми аббревиации. Цей звязок виявляється в тому, що значення вихідного словосполучення закріплюється не тільки за абревіатурою в цілому, але і за кожним її компонентом - звуком або звукосполученням, які виділяються в складі абревіатури. Правда, при широкому поширенні складноскорочені слова і більш-менш тривалому існуванні його в мові може поступово встановитися і безпосередній звязок між звучанням і значенням, і абревіатура починає розумітися вже без розшифровки. Мається на увазі двоякий характер звязку звучання зі значенням: по-перше, складноскорочених слів не існує самостійним значенням і, отже, не реалізується поза форми і значення вихідного словосполучення, що є його розшифровкою, по-друге, мається на увазі співвідношення не двох одиниць - абревіатури і словосполучення - як таких, а їх елементів, звідки випливає, що кожний компонент абревіатури має значенням відповідного слова у складі вихідного словосполучення. Таким чином, безпосередній звязок між звучанням і значенням може існувати, проте для цього необхідні дві умови: широта поширення і тривалість існування абревіатури.Абревіатури (abbreviations) утворюються від початкових букв знаменних слів словосполучення: AA (antenna array) антенна решітка, RWM (read-write memory) оперативна память, KVA (kilovolt-ampere) кіловольт-ампер. Акроніми (acronyms) представляють собою скорочення, які, на відміну від абревіатур (читаються, вимовних і сприймаються за назвами літер), читаються і сприймаються як звичайні лексичні одиниці. Відзначимо, що перекладацькими відповідниками цих одиниць у російській мові є саме ці акроніми, а не багатослівні терміни: radar (Radio Detection and Ranging - радіообнаруженіе та визначення відстані), laser (Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation - оптичний квантовий генератор), maser (Microvave Amplification by Stimulated Emission of Radiation - мікрохвильове посилення за допомогою індукованого випромінювання). У науково-технічних текстах використовуються скорочення двох видів: Текстові (авторські), які функціонують в межах тільки цього тексту; текстові (авторські) скорочення пояснюються в тексті або надаються у вигляді окремого списку скорочень до даного тексту; загальноприйняті, які фіксуються в офіційних довідниках і є частиною лексичної системи мови. За структурою науково-технічні скорочення можна розділити на [9]: літерні: B (bandwidth - ширина смуги частот), Е (electric field strenght - напруженість електричного поля), PP (periferal processor - периферійний процесор), DOS / VS (disk operating system / virtual storage - дискова операційна система, що реалізує віртуальну память), Dwg (drawing креслення, малюнок), tmtr (tr) (transmitter - передавач); складові: magamp (magnetic amplifier - магнітний підсилювач), magtape (magnetic tape - магнітна стрічка ), divamp (divamplifier - попередній підсилювач); усічені слова: rect (rectifier - підсилювач), app (apparatus - прилад, апарат), aut (automatic - автоматичний), man (manual, manually - ручне, вручну); буква (склад ) слово: compole (commutating pole - допоміжний або додатковий полюс), NC programming language - мова програмування для систем числового програмного керування); букви і склади (склади й літери): Abs E (absolute error - абсолютна помилка), Bur (of ) Stds (Bureau of standards - бюро стандартів), cir bkr (circuit breaker - вимикач); буквено-цифрові: A1 (A one)-першосортний, PC (microprogrammable computer - ЕОМ з мікропрограмного управлінням).Як це скорочення переводити при усному перекладі - як зазначено у словнику - «ЄКЦА», чи як воно досить часто звучить навіть у мовленні виступають по-російськи - «І як»? За сферами вживання абревіатури можна розподілити на кілька досить обємних напрямів діяльності авіації: Назви організацій, структур, нарад, наприклад: ICAO - Int

Зміст література абревіатура семантичний англійський

Введення

1. Переклад абревіація і скорочень як обєкт лінгвістичного дослідження

1.1 Абревіація і проблема звязку звучання

1.2 Словотворчі моделі англійських абревіатур та скорочень

1.3 Фонетичні та графічні особливості перекладу абревіатур та скорочень на англійській мові

1.4 Семантичний аналіз особливостей перекладу англійських абревіатур та скорочень на російську мову

Висновки по першому розділі

2. Функціонально-семантичний аналіз перекладу абревіатур та скорочень на матеріалі науково-технічної та професійної літератури

2.1 Методика розшифровки англійських скорочень російською мовою

2.2 Передача іноземних скорочень російською мовою

2.3 Приклади перекладу абревіатур та скорочень на прикладі науково-технічного тексту

Висновки по другому розділі

Висновок

Бібліографія

У даній роботі були досліджені деякі особливості перекладу абревіатур та скорочень з англійської на російську мову. У результаті виконаної роботи автор прийшов до наступних висновків.

У даній роботі, представлена ??характеристика скорочених лексичних одиниць, визначено поняття скорочення як одиниці усній або письмовій мові, створеної з окремих елементів звукової або графічної оболонки деякої розгорнутої форми, з якою дана одиниця перебуває у певної лексико-семантичного звязку. Визначено причини утворення скорочень, існує 4 таких причини: - Фонетична;

- Графічна;

- Функціональна;

- Економія зусиль.

Загальноприйнятим стало розділення всіх скорочень на графічні та лексичні, під графічними скороченнями маються на увазі скорочення, що застосовуються тільки в письмовій мові, що не мають своєї особливої ??звукової форми. Лексичне скорочення - це одиниця мови, що володіє не тільки зовнішньої (звуковий) стороною, але і зовні виражених значенням, і існуюча в мові як щось вже існуюче і лише відтворюється в мові. Охарактеризовано основні типи скорочень, тобто абревіатура, акронім, скорочене кодове найменування, контрактура, організаційне позначення. Визначено функція скорочень як: 1. Невідємного елементу лексико-семантичної системи конкретної мови.

2. Засоби економії зусиль і мовних засобів.

3. Спосіб словотворення.

4. Як загальнолексичного одиниці.

5. Стилістичний засіб, для додання особливого колориту.

6. Засіб поповнення словникового складу і т.д.

У ході роботи було визначено основні методи розшифровки скорочень, розшифровка - це встановлення корелята і визначення значення даного скорочення в конкретному контексті, для розшифровки скорочень застосовуються такі основні методи: - Аналіз контексту;

- Використання словників та інших довідкових матеріалів;

- Аналіз структури скорочень;

- Використання аналогій.

Основними способами передачі іноземного скорочень російською мовою є: - Передача іноземного скорочення еквівалентним російським скороченням, припускає наявність її на ПЯ, застосовується найчастіше при перекладі науково технічних текстів, особливо для передачі скорочень позначають різні фізичні величини, одиниці вимірювання, і т.п.;

- Запозичення іноземного скорочення, в основному слів з латинськими корінням, цей спосіб застосовується порівняно рідко, головним чином для передачі скорочень, що входять у яку-небудь систему умовних позначень;

- Транслітерація, використовується в основному при передачі власних назв;

- Транскрипція, при передачі скорочень не мають співвідносної форми в ПЯ;

- Описовий переклад, коли в ПЯ немає скорочення-еквівалента;

- Створення нового російського скорочення, полягає в перекладі корелята іноземного скорочення і створення на базі перекладу у відповідності з закономірностями російської аббревиации нового скорочення в російській мові. Вибір того чи іншого способу передачі іноземного скорочень російською мовою залежить від багатьох факторів, в тому числі від характеру тексту, структури скорочення, сталих традицій передачі певних груп скорочень.

Розглянуто також ряд приватних випадків викликає утруднення при перекладі абревіатури. Труднощі при перекладі можуть бути повязані з перекладом синонімічно абревіатури, міжмовної омонімії, багатозначних абревіатур, абревіатури як загальнолексичного одиниці і утворених від неї одиниць, нульовим перекладом абревіатури, перекладом застарілих абревіатур.

Інформативна ємність, зручність вимовляння, легка запамятовуваність скорочень, особливо акронімів, сприяють зростанню їх числа і використання в різних областях комунікації, а значить і зростає необхідність їх дослідження. У дослідженнях, присвячених проблемам аббревиации, міститься багато спірних і суперечливих тверджень. До цих пір залишається багато неясного в питанні про природу скорочень, про їх взаємозвязок з системою мови, немає суворої, чіткої класифікації структурних типів скорочених лексичних одиниць, не приведений суворий науковий аналіз особливостей окремих структурних типів. Надзвичайно багато неясного в питанні про лексико-семантичних особливостях скорочень, закономірності їх семантичного розвитку. Таким чином, в даний час одна з найважливіших завдань у галузі створення загальної теорії аббревиации полягає в зборі та аналізі достовірного і великого фактичного матеріалу, на якому можна було б побудувати узагальнення всіх скорочених лексичних одиниць і дати їх докладну характеристику, що може бути темою для подальшого дослідження.

Абревіація стала останнім часом одним з найбільш продуктивних способів поповнення словникового складу багатьох мов. Число скорочених лексичних одиниць у розвинених мовах становить десятки тисяч.

Проблема аббревиации привертає все більшу увагу лінгвістів. Широке використання самих різних скорочень - це свого роду відповідь язика на відбувається у світі науково-технічну революцію. І не дивно, що найбільш інтенсивно абревіація використовується саме для поповнення лексики нових, що бурхливо розвиваються галузей науки і техніки: космонавтики, ракетної справи, радіоелектроніки, ядерної енергетики, програмування і т.д.

Абревіація висуває чимало проблем з точки зору теорії словотворення. До цих пір дискутується питання про те, наскільки правомірно вважати аббревиации одним із способів словотворення.

1. Апполова М. А. Граматичні труднощі перекладу. М, 2004р. С. 77-79.

2. Антрушина Г.Б. Лексикологія англійської мови. М, 2003р. С. 57.

3. Арбекова Т.І. Лексикологія англійської мови. М, 2002р. С. 109.

4. Балішін С. І. Про скорочення у підмові медицини (на матеріалі англійської мови) / / Різновиди і жанри наукової прози. Мовностилістичні особливості. М, 2005р. С. 33.

5. Банкевіч В.В. До питання про співвідношення лексико-семантичних та тематичних груп / / Семантика слова і пропозиції. С-Пб, 2005р. С. 113-115.

6. Бархударов Л. С. Мова і переклад - М, 2003р. С. 64.

7. Бархударов Л.С. Контекстне значення слова і переклад / / Сб. наук. тр. / Моск. пед. ін-т іноз. мов. 2004р. Вип. 238.

8. Борисов В.В. Абревіація та акроніми. Військові та науково-технічні скорочення в іноземних мовах / Под ред. А.Д. Швейцера. М, 2004р. С. 132-135.

7. Берков В.П. Про словникових перекладах / Майстерність перекладу - М, 2004р. С. 112.

8. Бреус Є.В. Основи теорії і практики перекладу з англійської мови на російську. М, 2003р. С. 43-46.

9. Варіна В.Г. Лексична семантика і внутрішня форма мовних одиниць / / Принципи та методи семантичних досліджень: [СБ ст.] / Редкол.: В.М. Ярцева та ін - М, 2004р. С. 27.

10. Верещагін Є.М., Костомаров В.Г. Лінгвокраїнознавчі теорія слова. М.: Російська мова, 2003р. С. 55.

11. Виноградов В.С. Введення в перекладознавство. М, 2004р. С. 38.

12. Влахов С., Флорин С. Неперекладне в перекладі. М.: Міжнародні відносини, 2005р. С. 117.

13. Волошин Є.П. Абревіатури в лексичній системі англійської мови: Дис. канд. філол. наук. М, 2005р. С. 12.

14. Галкіна Є. Н. Переклад абревіатур та акронімів на російську мову. / / Росія і Захід: діалог культур. М, 2005р. С. 17.

15. Гончаров Б. А. До питання про типологію та переказ скорочень в англомовній науково-технічній літературі. / / Теорія і практика перекладу. Київ, 2003р. Вип. 17. С. 143 - 151.

16. Гутнера М. Д. Посібник з перекладу з англійської мови на російську. М, 2004р. С. 22-24.

17. Єрмолович Д. І. Основи професійного перекладу. М, 2004р. С. 17-22.

18. Зражевська Т. А., Бєляєва Л. М. Труднощі перекладу з англійської на російську. М, 2005р. С. 13-17.

19. Іванов А.О. Англійська безеквівалентна лексика та її переклад на російську мову. С-Пб, 2005р. С. 66.

20. Ісмаїлов С.І. Слова-реалії як обєкт лінгвістики і теорії перекладу / / Питання теорії і практики перекладу. Самарканд: Вид-во САМГУ, 2004р. С. 23-25.

21. Казакова Т.А. Практичні основи перекладу. С-Пб: Вид-во Союз, 2005р. С. 122.

22. Комісарів В. М. Лінгвістика перекладу. М, 2003р. С. 25.

23. Латишев Л.К. Курс перекладу: Еквівалентність перекладу та способи її досягнення. М, 2005р. С. 22.

24. Левицька Т. Р., Фитерман А. М. Проблема перекладу. М, 2003р. С. 78.

25. Львівська З.Д. Теоретичні проблеми перекладу. М, 2005р. С. 111.

26. Пумпянський А. Л. Введення в практику перекладу наукової і технічної літератури з англійської мови. М, 2004р. С. 132-135.

27. Рущак В.А. Підстави лінгвістичного перекладу і проблеми зіставлення. С-Пб, 2005р. С. 127.

28. Ступін Л. П. Абревіатури і проблема їх включення в тлумачні словники. / / Питання теорії та історії мови. С-Пб, 2003р. С. 291.

29. Толстой С.С. Основи перекладу з англійської мови на російську. М, 2003р. С. 57.

30.Черняховская Л. А. Переклад і смислова структура. М, 2004р. С. 22.

31. Чужакин О.М. Палажченко П. Світ перекладу. М, 2003р. С. 11.

32. Шаповалова А.П. Абревіація та акроніми в лінгвістиці. Ростов н / Д., 2003. С. 80-84.

33. Швейцер А. Д. Переклад і лінгвістика. М, 2003р. С. 156.

34. Швейцер А.Д. Теорія перекладу: статус, проблеми, аспекти. М.: Наука, 2003. С. 44.

35. Яшнов П.А. Особливості перекладу абревіатур. М, 2005р. С. 77-79.

Програми