Перехід від авторитаризму до демократичного суспільства в Іспанії - Автореферат

У світлі цього безсумнівний інтерес представляє Іспанія, демократизація якої виявилася певним рубежем у розвитку світових демократичних транзитів. Якщо при скиненні фашистських диктатур у європейських державах в 1940-і роки вирішальну роль зіграли зовнішньополітичні фактори і вони ж прискорили крах авторитарних режимів у Португалії й Греції в 1974 р., то в Іспанії поштовх трансформаційному процесу був заданий зсередини. Зрозуміло, що унікальність іспанського, як і будь-якого іншого досвіду, диктує відповідну обережність у проведенні паралелей та прямому перенесенні його на практику інших держав, навіть якщо вони, як і Іспанія, здійснюють перехід від тоталітарної та авторитарної систем до демократичної. Але заслуговують на пильну увагу апробовані в Іспанії принципи, методи, підходи та механізми конкретних дій, характер реакції на проблеми, що існують у соціально-економічній та політичній сферах, тобто фактори, які сприяли їх мирному розвязанню. г) встановити шляхи досягнення консенсусу між різними політичними силами Іспанії заради мирного і поступового переходу до демократії;У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, визначено мету, завдання, обєкт та предмет, хронологічні та географічні межі, теоретико-методологічну основу, розкрито практичне та теоретичне значення одержаних результатів, сформульовано наукову новизну, визначено структуру роботи, подано інформацію щодо апробації результатів праці.Тексти і документи” та А. Х.Санчеса Наварро „Трансформація в документах”, які вмістили матеріали урядового, юридичного, політичного та статистичного характеру („План стабілізації та лібералізації” (1960-1964 роки), „Плани розвитку” (1964, 1969, 1972 роки), Органічні закони франкістської держави, програми уряду тощо). Досвід іспанського варіанту переходу до демократії був і залишається предметом наукових досліджень фахівців в області історії, політології, права, соціології, транзитології. Науковці висвітлили роль найвпливовіших політичних інститутів в процесі становлення демократії, акцентуючи особливу увагу на ролі Іспанської соціалістичної робітничої партії та Комуністичної партії Іспанії, які відіграли важливу роль в перехідному процесі. Одним з наукових напрямів, що вивчається у рамках перехідного процесу в Іспанії, є зясування еволюції франкістського режиму та формування в його надрах передумов переходу до демократії. Незважаючи на значний науковий доробок з історії становлення демократичного суспільства в Іспанії, існує певна лакуна, особливо у вітчизняній іспаністиці, з ряду проблем: відсутня систематизація основних економічних, соціальних, політичних, психологічних передумов переходу Іспанії від авторитаризму до демократії; не зясовано фактори, які спричинили мирний характер зазначеного процесу; потребують вивчення основні закономірності та особливості трансформації франкістського режиму в демократичне суспільство; недостатньо досліджені шляхи розвязання політичних, економічних, соціальних та національних проблем, що супроводжували демократичний процес в Іспанії; бракує систематизованого переліку факторів, які забезпечили успішність перехідного періоду.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

франкістський політичний соціальний іспанія

У висновках наведені практичні результати проведеної роботи, обгрунтовано декілька важливих узагальнюючих положень, що винесені на захист: - передумовами трансформації франкістського режиму в напрямі демократизації стали безпрецедентний економічний розвиток 1960-х років, зміни в соціальній структурі суспільства, підвищення освітнього та культурного рівня громадян;

- еволюціонуючи, франкізм закладав основи власної ліквідації. Значна лібералізація призвела до активізації суспільно-політичного життя: поширились робітничий рух, студентські виступи, почався перехід в опозицію церкви;

- основними компонентами франкістської спадковості, які заважали процесам суспільного оновлення Іспанії були: домінування авторитарного типу масової свідомості, головними елементами якої були страх та соціальна апатія; поділ Іспанії на два табори: переможців і переможених у громадянській війні 1936-1939 років; проблеми церковно-державних відносин; невирішеність національно-регіональної проблеми;

- 1975 року в Іспанії розпочався повторний процес демократизації після невдалої першої спроби, перерваної громадянською війною 1936-1939 років та встановленням авторитарного режиму;

- у політичних дебатах, що почалися після смерті Ф. Франко в 1975 р., визначилася альтернатива: розрив з минулим чи реформа. Йшлося про повний розрив з франкізмом і початок демократизації всього політичного і громадського життя через демонтаж попередньої державної системи та запровадження нового конституційного порядку. Ініціатива демократичних перетворень належала у перехідний період уряду. Це зумовило повільне, але послідовне реформування політичних структур;

- успіх демократизації багато в чому залежав від мистецтва компромісів, що допомагали консолідувати суспільство. Консенсус був досягнутий методом взаємодії правлячих структур і опозиції (як правої, так і лівої), а саме: 1) укладанням угоди про національне примирення між “переможцями” і “переможеними” у громадянській війні 1936-1939 років;

2)встановлення тимчасових процедур для обговорення кінцевих норм демократизації;

3) визначення “правил гри” нового режиму, визнання принципу черговості влади і гарантії прав меншості;

- іспанський варіант переходу є пактованим (“договірним”) переходом, суть якого полягала в укладанні пактів, угод, до яких залучалися правлячі кола колишнього режиму, а також ті, хто був усунений від влади або взагалі не володів ніякою владою;

- в роки демократизації остаточно був вирішений ряд проблем, успадкованих від франкізму: вирішено військове питання, винайдений вдалий спосіб вирішення національно-регіональної проблеми, врегульовані церковно-державні відносини;

- цілком підтримуємо думку тих науковців, які стверджують, що трансформація франкістського авторитарного режиму в демократичний пройшла через класичних три етапи: підготовчий (лібералізація), етап прийняття рішень (встановлення демократії) та фазу адаптації (консолідації або утвердження демократії).

Перемога на парламентських виборах Іспанської соціалістичної робітничої партії в жовтні 1982 р. засвідчила можливість зміни влади партій різної политико-ідеологічної орієнтації. Стало очевидним, що в політичному житті країни вкоренилися основні демократичні засади.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ОПУБЛІКОВАНІ АВТОРОМ У ТАКИХ ПРАЦЯХ

1) Іспанія: перехід від авторитаризму до парламентської демократії 1975-1982 рр. Історіографія // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Вип. ІІ. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Вінниця, 2000. - C. 259 - 262;

2)Закономірності та особливості першого етапу мирного переходу до демократії: іспанська модель (1976 - 1978 рр.) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Вип. ІІІ. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Вінниця, 2001. - С. 170 - 176;

3) Реставрація монархії як фактору консолідації та стабільності іспанського суспільства в період пост франкізму. 1975 - 1982 // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім.М. Коцюбинського. Вип. 4. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Вінниця, 2002. - С. 219 - 223;

4) Вивчення новітньої історії Іспанії на історичному факультеті Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського //Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка. Вип. 15. Серія: історичні науки. №1. - Чернігів, 2002. - С. 95 - 98;

5) Франкістський авторитарний режим та створення передумов переходу до демократії // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип.VI. Серія: історія. Збірник наукових праць. - Вінниця, 2003. - С. 231-237;

6) Основні аспекти зовнішньої політики постфранкістської Іспанії ( кінець 70-х - початок 80-х рр. ХХ ст.)// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.- Вип.IV.Серія: історія.- Тернопіль, 2003. - С.302-306;

7) Конституція Іспанії 1978 р. та її значення для консолідації демократії// Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип. IX.Серія: історія. Збірник наукових праць. - Вінниця, 2005. - С.389-395;

8) Гуманізація освіти як фактор демократизації суспільства. Іспанський досвід // Гуманізм та освіта. Збірник матеріалів VIII міжнародної науково-практичної конференції, м.Вінниця, 19-20 вересня 2006 р. - С.147-149.