Характерні риси розвитку історичної науки останнього десятиріччя. Методика роботи з масовими джерелами, необхідність розробки спеціальної методики їх аналізу. Групи методів, що застосовуються у джерелознавчій критиці. Зміст методики інтерпретації джерела.
Аннотация к работе
Це передбачає встановлення істориком обєктивних звязків між окремими джерелами, що входять до комплексу, систематизацію джерельної інформації, в ході якої кожне джерело зіставляється з іншими й дістає відповідну рейтингову оцінку. Іншими словами, не можна обмежуватися в роботі з джерелами лише аналітичною критикою, яка має обєктом окремі з них, а метою - добування окремих фактів. Надійність комплексу джерел означає, по-перше, що він включає достовірні, перевірені в процесі критичного аналізу джерела; по-друге, містить джерела в обсязі, оптимальному для отримання сукупності всіх наукових фактів без будь-якого винятку; по-третє, охоплює джерела, які дають можливість встановити структурні, генетичні й трансформаційні звязки фактів, що мають відношення до предмета, який вивчається33. Ця робота виконується, як правило, істориком разом із фахівцями з математики, тому більшість сучасних джерелознавчих праць, присвячених масовим джерелам, написана істориками у співавторстві з математиками. За сучасних умов, наприклад, для типології різного роду історичних обєктів використовуються методи багатомірного статистичного аналізу, для типологічного аналізу джерел - кластерний аналіз (поділ джерел на певні класи - групи, кластери, таксони, кількість і межі яких встановлюються дослідником у ході аналізу джерел).