Масштабність злочинних дій неповнолітніх, ступінь їх руйнівного впливу на життєдіяльність суспільства. Головні проблеми неповнолітніх, які детермінують делінквентні вчинки. Організація соціально-педагогічної діяльності з делінквентними підлітками.
Аннотация к работе
Рассмотрены работы видных ученных и педагогов, относящиеся к данной тематике.Who always hurts the soul of our future generation, who are not indifferent to the fact that in our society grows and multiplies this bad thing as a troubled family. And, although, on the background of the current problems in adults generally have no time to raising a family, do not forget that if we are to secure a better future, it is necessary to work on today. Останнім часом через нестабільність суспільства й інтенсивних соціальних перетворень посилились негативні тенденції, що провокують делінквентну поведінку, деградацію й саморуйнування особистості. Поняття «делінквентна поведінка» (від лат. delinquens - провина) в широкому розумінні є різновидом девіантної поведінки - дії особи, що порушують норми громадського правопорядку, загрожують благополуччю інших людей або суспільству взагалі та можуть бути правомірно покараними [1, с. Так, в матеріалах ВОЗ делінквент визначається як особа у віці до 18 років, чия поведінка завдає шкоди іншому індивіду або групі й перевищує межу, встановлену нормальними соціальними групами в даний момент розвитку суспільства.
Список литературы
1. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / За заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 336 с.
161
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 5 (288), Ч. І, 2014
2. Соціальна педагогіка: теорія і технологія: Підручник / За ред. І. Д. Звєрєвої. - К. : ЦНЛ, 2006. - 316 с. 3. Змановская Е. В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - 2-е изд., - М. : Издательский центр «Академия», 2004. - 288 с. 4. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения / Ю. А. Клейберг. - М. : Владос, 2001. - 454 с.
Дуванська К. О. Передумови виникнення делінквентної поведінки в середовищі неповнолітніх
У статті розглянуто і охарактеризовано загальні чинників виникнення делінквентної поведінки у середовищі неповнолітніх: соціологічні, кримінальні, психобіологічні; розкриті загальні ознаки делінквентної поведінки; виділені головні проблеми неповнолітніх, які детермінують делінквентні вчинки, відображені пріоритетні напрями роботи і доведена необхідність взаємодії різних установ та організацій щодо організації соціально-педагогічної діяльності з делінквентними підлітками з метою викорінення цього негативного явища в майбутньому.
Дуванская Е. А. Предпосылки возникновения делинквентного поведения в среде несовершеннолетних
В статье рассмотрены и охарактеризованы общие факторов возникновения делинквентного поведения в среде несовершеннолетних: социологические, уголовные, психобиологические; раскрыты общие признаки делинквентного поведения; выделены главные проблемы несовершеннолетних, детерминирующие делинквентные поступки, отражены приоритетные направления работы и доказана необходимость взаимодействия различных учреждений и организаций по организации социально-педагогической деятельности с делинквентными подростками с целью искоренения этого негативного явления в будущем.
Duvanska K. O. Background Predictors of Delinquent Behavior in the Environment Nepopovnolitnih
The article examines and describes the common factors of delinquent behavior among minors: sociology, criminal, psychobiological, revealed common features delinquent behavior, highlighted the main problems of juveniles who determine delinquent behavior reflected the priority areas of work and the necessity of cooperation of different institutions and organizations in the organization social and educational activities of delinquent teenagers to eliminate this negative phenomenon in the future.
162
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 5 (288), Ч. І, 2014
Стаття надійшла до редакції 23.01.2014 р. Прийнято до друку 28.03.2014 р. Рецензент - д. п. н., проф. Караман О. Л.
УДК 316.624-053.2/.5
Г. Д. Золотова
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФІЛАКТИКИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ
Проблема розповсюдження різноманітних адикцій у дитячому середовищі є надзвичайно актуальною. Постійно збільшуються темпи розповсюдження тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії, нехімічних видів залежностей, це спонукає науковців різних галузей вивчати вплив різних соціальних процесів на розповсюдження згаданих явищ, розробляти програми профілактики адиктивної поведінки. Особлива потреба в цьому є сьогодні, тому що вживання психоактивних речовин представляє серйозну загрозу здоров’ю та життю дітей. Останнім часом до сутності і змісту адиктивної поведінки стали відносити і нехімічні адикції: такі, як залежність від азартних ігор, від комп’ютеру, Інтернету, мобільного телефону, від роботи, влади, грошей, спорту, їжі та багато інших. Адиктивна поведінка спотворює моральні орієнтири дітей та молоді, заважає фізичному, психологічному, інтелектуальному розвитку дитини, проявленню різноманітних видів її активності, руйнує традиційні сімейні та духовні цінності. Сьогодні зростає і кількість осіб із адиктивною поведінкою, і поширюються її різновиди. Фахівці соціально-педагогічної галузі визначають адиктивну поведінку як поведінку людини, для якої притаманне прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану завдяки прийому різноманітних хімічних речовин чи постійній фіксації уваги на певних видах діяльності з метою розвитку та підтримання інтенсивних емоцій [2].
Проблеми адиктивної поведінки вивчаються фахівцями багатьох наук: наркології, психології, соціології, соціальної педагогіки, і безумовно, на сьогоднішній момент ми не можемо назвати їх вичерпними. Серед вітчизняних фахівців у галузі соціальної педагогіки проблему адиктивної поведінки досліджують О. Безпалько, І. Звєрєва, А. Капська, П. Гусак, Н. Заверіко, Н. Максимова, Н. Бурмака, Н. Завацька, О. Чередниченко, І. Шишова, Т. Мартинюк, О. Мурашкевич.