Формування Речі Посполитої як єдиної держави. Аналіз поглядів російських істориків ХІХ ст. на передумови утворення Речі Посполитої. Висвітлення консервативним та ліберальним напрямками російської історіографії литовсько-польської історії ХІV-ХVІІ ст.
Аннотация к работе
На основі їх поглядів на дану тематику можна скласти уявлення про загальне розуміння ними польського питання, не лишена процес укладення Люблінської унії, але й на усі події, котрі передували укладенню цього акту. Михайло Осипович належав до консервативного напрямку у російській історіографічній науці та вважається істориком російської православної церкви, що пояснює його ставлення до вивчення Польщі не лише з політичної сторони, але й релігійних стосунків. Любавський, порівнюючи литовський та польський сейми, констатує значну кількість спільних рис за соціальним складом та за державним значенням: «ко времени Люблинской унии в великом княжестве Литовском сложилось представительное учреждение, как по своей компетенции и значению, так и по составу, довольно близкое к польскому сейму» [6, с. Історик назвав унію парламентською, оскільки сейми мали більше спільного ніж відмінного. «История народа Русского выходит далеко за пределы истории Русского государства, а история Литовско-Русского великого княжества, присоединенного к России в конце ХУШ века, тем более должна останавливать на себе внимание Русского историка: она исследует и прошлое Русского народа, и прошлое его государственной территории», - наголошував автор [7, с.