Огляд туристичної інфраструктури в Закарпатській області. Основні аспекти щодо збільшення привабливості краю та залучення максимальної кількості туристів. Головні напрями щодо розвитку туризму в регіоні. Особливість організації цікавих екомаршрутів.
Аннотация к работе
У статті проведено огляд туристичної інфраструктури в Закарпатській області. Розглянуто основні аспекти щодо збільшення привабливості краю та залучення максимальної кількості туристів.Унікальний рекреаційний потенціал, який сприяє розвитку практично усіх видів туризму, з кожним роком залучає в Закарпаття все більше відпочиваючих. Актуальність дослідження обґрунтовується тим, що сьогодні Закарпаття користується більшою популярністю не лише у громадян України та країн СНД, але й багатьох країн Європи та Азії. Проблеми розвитку туристично-рекреаційного потенціалу області досить часто обговорюються в наукових виданнях.Серед величезної кількості видів туризму на Закарпатті найбільшим попитом користуються санаторно-курортний туризм, гірськолижний та екотуризм. Не меншим попитом користуються туристично-рекреаційні та готельно-ресторанні комплекси, які крім основних послуг (проживання, харчування, екскурсії) мають широкий спектр додаткових послуг: сауни, лазні, басейни, конференц-зали, салони краси, масажні кабінети, тренажерні зали, тенісні корти, 257 Одним із пріоритетних напрямів розвитку нашої держави, згідно Указу Президента України від 08.09.2010 року №895, є проект «Олімпійська надія-2022» мета якого - створити в Карпатському регіоні сучасну спортивно-туристичну інфраструктуру, здатну прийняти Зимову Олімпіаду 2022 року. Реалізація проекту передбачає розбудову, відповідно до вимог Міжнародного Олімпійського Комітету, олімпійської інфраструктури за бюджетні кошти та будівництво туристичних обєктів за інвестиційні кошти, нове позиціювання туристичної привабливості України, підвищення туристичної зацікавленості, що має надати потужний поштовх до розвитку спортивної галузі країни. На жаль, статистичні дані говорять про різке збільшення кількості туристів, що виїжджають за кордон.Отже, проведене дослідження дає підстави передбачати поетапний процес розвитку туристичної індустрії на Закарпатті. Цьому сприятиме природнокліматичні умови, вигідне транспортно-географічне розташування, наявний потенціал туристично-рекреаційних ресурсів тощо. Унікальний рекреаційний потенціал, який сприяє розвитку практично усіх видів туризму, з кожним роком залучає в Закарпаття все більше відпочиваючих. Іноземні туристи є найбільш бажаним сегментом для вітчизняного туризму, оскільки вони поширюють сприятливу інформацію про регіон та його рекреаційні можливості в своїх країнах, що дозволить в подальшому очікувати на приток нових туристів. Рекреаційні та культурно-пізнавальні можливості Закарпаття як напрям розвитку туристичної індустрії / Н.Ф.Габчак // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Вывод
? Кулич Ігор Богданович, аспірант кафедри «Обліку і аудиту», ДВНЗ «Ужгородський національний університет», тел.: 050-697-27-44, e-mail: ihor2405@gmail.com
Туристично-рекреаційна галузь відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку Закарпатської області. За останні роки туристично-рекреаційна галузь на Закарпатті має позитивну динаміку. Достатньо зауважити, що у період з 2011 по 2013 pp. кількість туристів, які відвідали наш край, збільшилася на 8,2% (у 2011 р. цей показник склав - 316,2 тис. осіб, у 2013 р. - 342,2 тис. осіб). Відповідно збільшився й обсяг наданих туристичних послуг за аналогічний період [5]. Відзначимо, що туристичний ринок послуг перебуває на стадії становлення. Основною передумовою його розвитку виступають: географічне положення, наявний туристичний потенціал, політична стабільність, конкурентоспроможність туристичних послуг, економічна ситуація [1, с.174].
Серед величезної кількості видів туризму на Закарпатті найбільшим попитом користуються санаторно-курортний туризм, гірськолижний та екотуризм. Мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів нараховує 328 обєктів. На сьогодні в області одночасно можна розмістити 19,6 тис. осіб, що на 28% більше, ніж у 2004 році. Динамічно розвивається зимовий туризм. На сьогодні в області функціонують 77 витягів. За відгуками відпочиваючих, кращими є такі гірськолижні центри: села Пилипець, Подобовець, Ізки на Міжгірщині; СТК “Синяк” на Мукачівщині; полонина Драгобрат на Рахівщині; г. Красія на Великоберезнянщині. Одним з найпопулярніших напрямків є лікувально-оздоровчий туризм з використанням термальних мінеральних вод. Санаторні комплекси “Теплиця”, “Термал - Стар”, “Карпатія”, “Сузіря”, “Боржава”, “Гірська Тиса”, “Синяк” пропонують своїм гостям сучасні методики лікування, проживання у комфортабельних номерах та розвинену інфраструктуру. Починаючи з 2004 року в області побудовано (реконструйовано) 57 туристично-рекреаційних обєктів.
Не меншим попитом користуються туристично-рекреаційні та готельно-ресторанні комплекси, які крім основних послуг (проживання, харчування, екскурсії) мають широкий спектр додаткових послуг: сауни, лазні, басейни, конференц-зали, салони краси, масажні кабінети, тренажерні зали, тенісні корти,
257
Науковий вісник Ужгородського університету 2014
більярд, солярії, джакузі, прокатні пункти лижного спорядження, гірських велосипедів та квадроциклів; прогулянки на конях, сплав по гірських річках. Наданням вищезазначених послуг займаються наступні обєкти: “Reikartz Карпати”, “Ренесанс”, “Оленка”, “Червона рута”, “Богольвар”, “Воєводино”, “Водограй”, “Діскавері”, “Карпатський мисливець”, “Континент”, “Унгварський”. Активно розвивається туристична інфраструктура вздовж основних транспортних магістралей [4, с.53].
Одним із пріоритетних напрямів розвитку нашої держави, згідно Указу Президента України від 08.09.2010 року №895, є проект «Олімпійська надія -2022» мета якого - створити в Карпатському регіоні сучасну спортивно-туристичну інфраструктуру, здатну прийняти Зимову Олімпіаду 2022 року.
Реалізація проекту передбачає розбудову, відповідно до вимог Міжнародного Олімпійського Комітету, олімпійської інфраструктури за бюджетні кошти та будівництво туристичних обєктів за інвестиційні кошти, нове позиціювання туристичної привабливості України, підвищення туристичної зацікавленості, що має надати потужний поштовх до розвитку спортивної галузі країни.
Закарпаття на теренах України є поправу найперспективнішим регіоном для розвитку гірськолижного туризму. Для цього тут є всі необхідні умови. Майже 80% території області займають Карпати. Висота снігу у горах становить у середньому 70-80 см, а максимальна у межах полонини Драгобрат - до 4 метрів. Стійкий сніговий покрив тримається, як правило, з середини грудня до початку березня, у висококогірї - з жовтня до травня. З кожним роком кількість гірськолижних центрів збільшується, а якість існуючих покращується. Різноманітність трас дає змогу кататися людям з різним ступенем підготовки, а на окремих курортах є спеціально виділені спуски для дітей. Бази оснащені професійними інструкторами та рятувальниками, які здатні надати висококваліфіковану першу допомогу.
За підрахунками комітету з економічних реформ загальний бюджет проекту складатиме 22-25млрд.грн. Частина бюджетних коштів складатиме близько 70% (15-17млрд.грн). Обсяг приватних інвестицій прогнозується в обсязі 30% (7-8млрд.грн).
Для зимової олімпіади в Карпатах вже розроблено декілька інвестиційних проектів [3], основними яких в Закарпатській області є: ? Будівництво гірськолижного комплексу в районі с. Ясіня - Полонина Драгобрат, с.Кваси - г. Близниця”. В основу проекту закладено будівництво 5 туристичних закладів на 2 300 місць та 8 гірськолижних трас загальною протяжністю 34 900 м. Пропускна спроможність канатних доріг становитиме 17530 осіб/день. Проектом пропонується використання на основних трасах, в зимовий період, систем штучного засніження. Це дасть можливість продовжити лижний сезон до 4-4,5 місяців, а при сприятливих умовах до 5.
? „УЖГОРОД — ПОЛОНИНА РУНА”. Даний інвестиційний проект включає в себе будівництво: 336 готелів, пансіонатів, котеджів та гірських притулків з загальною кількістю гостьових місць - 19 687; 58 ресторанів, кафе та пунктів швидкого харчування; 39 витягів (довжина - 65,5 км); 154 км трас спусків та багато розважальних центрів.
? „Гірськолижний комплекс „Боржавські Полонини”. Проект розрахований на поетапне будівництво з поступовим збільшенням довжини зон для катання (від 10500м. на початку до 58443м. при завершенні будівництва), кількості витягів (від 3 до 20) та загальної пропускної потужності витягів (від 1800 чол/день до 10841 чол/день)
? „Гірський курорт „Петрос”. В даному проекті заплановано будівництво готелів з загальною кількістю в 3900 номерів, 35 000 кв.м. інших обєктів інфраструктури, 21 гірськлижний підйомник. Загальна довжина гірськолижних трас складатиме 79 км. Впровадження даного проекту створить 6000 робочих місць (4000 осіб для обслуговування готелів та 2000 осіб для обслуговування іншої інфраструктури);
Даний напрям розвитку нашої держави, а особливо карпатського регіону містить ряд важливих наслідків для економіки краю: 1.Формування позитивного іміджу та інвестиційної привабливості.
2.Залучення іноземних інвестицій у проекти будівництва спортивної, гірськолижної та курортної інфраструктури
3.Потужній поштовх для економічного розвитку західного регіону, перетворення українських Карпат з околиці європейського туризму на один із провідних центрів
4.Створення одного з найбільших у Східній Європі гірського курорту
5.Забезпечення прориву у розвитку туристичної галузі
6.Створення нових робочих місць у регіоні 7.Відбудова існуючої інфраструктури у регіоні. Майже вся територія Закарпатської області придатна для розвитку екотуризму. Екотуризм або екологічний туризм — тип туризму, що полягає у подорожах до природних недоторканих людиною та, часто, природоохоронних територій, намагаючись не здійснювати великого впливу на цю територію Основними проблемами щодо успішного розвитку екомаршрутів в Закарпатті є [6, с.155]: ? відсутність маркованих маршрутних трас (інформаційних табличок);
? сільські дороги погано підготовлені для пролягання веломаршрутів;
? відсутність обладнаних місць (або наметів) для відпочинку та сервісних майстерень на територіях, через які пролягають «зелені маршрути»;
слабка рекламна підтримка.
Ні для кого не секрет, що в нашій країні переважає виїзний туризм, що негативно впливає на бюджет країни. За даними Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних звязків та туризму облдержадміністрації кількість туристів, обслугованих субєктами туристичної діяльності
258
Серія Економіка. Випуск 1 (42).
протягом 2004 — 2011 років, які виїжджали за кордон зросла більше ніж у двічі (у 2004 році цей показник склав 5320 осіб, у 2011 році — 10931 осіб). Кількість внутрішніх туристів за цей самий період майже не змінилась (37137 осіб у 2004 році, 37002 особи — у 2011 році) [7, с.496]. На жаль, статистичні дані говорять про різке збільшення кількості туристів, що виїжджають за кордон. Та навіть вони не в змозі відобразити реальну ситуацію, що складається, оскільки фіксують лише тих осіб, які зверталися до туристичних фірм. Насправді ж, особи, в яких є відкриті діючі візи (до прикладу — візи до країн Шенгенської зони) — можуть планувати свій відпочинок самотужки, без звернень до субєктів туристичної діяльності.
Доцільно здійснити заходи по залученню туристів в нашу країну, створити умови для комфортабельного відпочинку. Це особливо актуально для західного регіону, і для Закарпаття зокрема, де є всі передумови для розширення рекреаційного потенціалу області. Але для цього необхідно розвивати внутрішню інфраструктуру (налагодити авіаційні перевезення в середині країни, реконструювати готелі, туристичні бази, комплекси, мотелі, поліпшити сервісне обслуговування шляхом навчання та підвищення кваліфікації персоналу).
За декілька останніх років розроблено та створено новий конкурентоспроможний туристичний продукт - тематичні туристичні маршрути: “Закарпатський туристичний шлях” (концепція пішохідних еко-туристичних шляхів загальною протяжністю близько 380 км), “Закарпатський туристичний гастрономічний шлях” (представляє кулінарну майстерність та смакову гаму 9 національних кухонь), “Закарпатський туристичний винний шлях” (представляє традиції закарпатського домашнього виноградарства та виноробства), військовий шлях “Карпатська Україна” та військовий туристичний маршрут “Лінія Арпада”, туристичний маршрут “Гуцульськими стежками”.
Започаткування та проведення фестивалів є альтернативним шляхом до економічного розвитку сільської місцевості регіону та, зокрема, віддалених гірських сіл. На сьогодні у краї проводиться понад 200 фестивалів. Найбільш популярними є: фольклорно-мистецький фестиваль “На Синевир трембіти кличуть” (Міжгірський район), фольклорний фестиваль “Гуцульська бринза” та етно-фестиваль “Гуцульська ріпа” (Рахівський район), туристичний фестиваль “Євро Карпати” (Ужгородський район), а також винні фестивалі - “Червене вино” (м. Мукачево), “Біле вино” (м. Берегово), фестиваль вина і меду “Сонячний напій” та фестиваль молодого вина “Закарпатське божоле” (м. Ужгород) [4, с.53].
За даними Закарпатської обласної державної адміністрації обсяг наданих туристичних послуг протягом 2011-2013 років зріс на 10, 76%, що складає 32 млн. грн. (у 2011році цей показник становив 297,3 млн. грн., 2013 р. - 329,3млн.грн). Також зазначається, що протягом 2014 року планується збільшити даний показник на 5,5 млн. грн. [5].
Та для збільшення притоку туристів до Закарпатської області не слід орієнтуватися лише на такі далекоглядні проекти, як “Олімпійська надія — 2022”. Необхідно провести кардинальні дії щодо розвитку та покращення якості туристичних послуг регіону. На сьогодні, основним шляхом покращення привабливості міста та області для туристів є створення нових та розвиток існуючих підприємств по обслуговуванню туристів. Пріоритетними напрямками щодо розвитку туризму в регіоні повинні бути: 1.Популяризація туристичного продукту. 2.Туристичний брендинг.
3.Реконструкція, вдосконалення та розвиток існуючої туристичної інфраструктури.
4.Дорожня інфраструктура. 5.Інформаційні вказівники.
Для збільшення загальної кількості туристів, бажаючих відпочити в Закарпатті, важливе місце має популяризація туристичного галузі на теренах України. Станом на 2013 рік на автошляхах України розміщено 25 інформаційних щитів “Закарпаття туристичне”. Найбільша їх кількість розташована в м. Київ — 4 шт., та м. Одеса — 3 шт. Для більшого приваблення туристів цього вкрай мало. Тому необхідно розуміти, що продовження даної роботи — важливий аспект у збільшенні туристичного потоку Закарпаття.
Паралельно з цим необхідно проводити туристичний брендінг Закарпатської області та презентувати туристичний продукт на всеукраїнських та міжнародних виставках. Так у 2013 році Закарпаття приймало участь у ХХ Міжнародному туристичному салоні "Україна - 2013 ”, "Львівському міжнародному туристичному форумі індустрії туризму та гостинності - 2013" та ін.
Незважаючи на те, що туристично-рекреаційні та готельно-ресторанні комплекси користуються попитом, необхідно покращити автобусне сполучення в Закарпатській області. На сьогодні його стан є незадовільним. Жителям області вкрай важко дістатися цих закладів, більшість яких знаходиться на території досить віддаленій від населених пунктів.
Що ж стосується гірськолижного туризму — то необхідно негайно проводити реконструкцію існуючої інфраструктури на гірськолижних комплексах Закарпаття. Досить велика частка жителів області виїжджає за кордон до Словаччини, Австрії, Італії тощо. То ж необхідно провести модернізацію обладнання, вдосконалити сервіс та пропоновані послуги відповідно до європейських стандартів, налагодити автобусне сполучення до цих курортів та довести гірськолижні комплекси Закарпаття до рівня конкурентоспроможності з найближчими Європейськими курортами.
Для організації цікавих для туриста екомаршрутів необхідно [6, с.155]: 1.Визначити обєкти на території регіону, які можуть бути цікавими для туристів різних сегментів ринку;
2.Зробити ілюстровану карту місць, де буде проходити туристичний шлях;
259
Науковий вісник Ужгородського університету 2014
3.Скласти цtrial екомаршрути;
4.Розрахувати та вказати на карті заклади відпочинку, сервісного обслуговування та інші обєкти, які розташовані на туристичному маршруті;
5.Встановити інформаційні вказівники; 6.Поширити інформацію про даний вид відпочинку та підкріпити її інформаційно-рекламним матеріалом серед турагентств та туроператорів не тільки вітчизняних, а й закордонних.
Закарпаття не тільки західні в ворота в Європу, а й одне з найцікавіших місць України, де є можливість чудово й дешево відпочити особливо для туристів із ЄС [2, с.150]. Останнім часом досить часто обговорюється рівень розвитку туризму на Закарпатті. Однак перша поїздка по Європі яскраво продемонструє, що в Ужгороді є куди прикласти руки великим прихильникам місцевого туризму. Бо закордонному подорожуючому на Закарпатті зорієнтуватися вкрай важко. Дану ситуацію пропонується змінювати наступним чином.
У багатьох європейських містах можна побачити великі стенди з докладними і цікавими картами міста. І починаються вони з першого місця, в якому опиняється турист — вокзалу, залізничного та автобусного. Тож необхідно направити зусилля на спорудження таких важливих мап на вокзалах і в кількох людних місцях — площах, перехрестях тощо.
Також важливу роль в даному питанні відігравала б карта центру міста. Від попередньої вона відрізняється тим, що стосується тільки історичного центру і описує всі найважливіші памятки в ньому. Цікаві місця не тільки позначені на мапі, але й коротко подано їхній опис із ілюстраціями. Ясна річ, різними мовами. Таким чином турист матиме стислу інформацію про найважливіші місця міста. Ужгород потребував би кілька таких стендів: на площі Театральній, на площі Корятовича, на площі Петефі тощо.
В багатьох європейських містах зустрічаються мапи туристичних маршрутів. Ці стенди значно менші за попередні. Але також важливі, бо пропонують уже готовий маршрут за продуманою схемою. В Ужгороді можуть бути кілька таких прогулянок: стародавнім містом, містом чехословацького періоду, угорські місця, сакральні (релігійні) памятки тощо.
Не завжди вдається осягнути всю архітектурну велич унікального місця через їхній масштаб, тож в Європі практикують спорудження міні-копії, яка встановлюється поруч із памяткою. При цьому тут зроблено ще й написи різними мовами, навіть шрифтом Брейгеля для незрячих, якими повідомляють коротку історію. Подібну копію Ужгородського кафедрального собору встановили в Пасажі, але там вона, схована у ніші і розміщена віддалено від памятки, не відіграє своєї ролі.Отже, проведене дослідження дає підстави передбачати поетапний процес розвитку туристичної індустрії на Закарпатті. Цьому сприятиме природнокліматичні умови, вигідне транспортно-географічне розташування, наявний потенціал туристично-рекреаційних ресурсів тощо. Унікальний рекреаційний потенціал, який сприяє розвитку практично усіх видів туризму, з кожним роком залучає в Закарпаття все більше відпочиваючих. Іноземні туристи є найбільш бажаним сегментом для вітчизняного туризму, оскільки вони поширюють сприятливу інформацію про регіон та його рекреаційні можливості в своїх країнах, що дозволить в подальшому очікувати на приток нових туристів.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Василиха Н.В. Природно — ресурсний потенціал як чинник економічного розвитку регіонального ринку туристичних послуг Закарпаття / Н.В.Василиха // Вісник ДІТБ — 2010 - №14 — С.173-179
2. Габчак Н.Ф. Рекреаційні та культурно-пізнавальні можливості Закарпаття як напрям розвитку туристичної індустрії / Н.Ф.Габчак // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. — Луцьк. — 2011. - №9. - С.149-153.
3. Гірськолижний туризм, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.transcarpathiatour.com.ua
4. Марченко О.І. Потенціал Закарпаття / О.І.Марченко // Туристичний журнал «Закарпаття». - 2010. - No2. - С. 53
5. Про підсумки роботи туристичної галузі Закарпатської області у 2013 році та пріоритетні напрями 2014 року, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.carpathia.gov.ua
6. Свида І.В. Організаційні аспекти розвитку «зелених екологічних маршрутів» (на прикладі Закарпатської області) / І.В.Свида // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. - 2010. - №4 — С. 152-156
7. Статистичний щорічник "Закарпаття 2011" - У.: Головне управління статистики в Закарпатській області, 2012. - 496 с.