Становлення бронеавтомобільних підрозділів українських армій. Використання бронетехніки для прориву ворожої оборони. Застосування невеликої кількості несерійних бронемашин військом. Визначення місця броньових частин у структурі Збройних сил України.
Аннотация к работе
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.jstor.org/stable/260806. Germanys Aims in the First World War. How to Analyze Political Cartoons - [Електронний ресурс]. “Drawing Conclusions”: An Imagological Survey of Britain and the British and Germany and the Germans in German and British Cartoons and Caricatures, 1945-2000: unpubl.Formation armor pieces Ukrainian army carried out taking into account the experience of combat use similar intended parts of the former Russian army and, to a large extent, using techniques inherited after the collapse of the Russian army. За часів Першої світової війни, коли бої упродовж значного періоду часу мали маневрений характер, в складі російської армії набули розвитку рухомі підрозділи, озброєні бронеавтомобілями. Станом на 1 вересня 1916 р. на Південно-Західному фронті було пять дивізіонів, що обєднували 22 автоброньових відділення (з 47-ми відділень, які мала на той час російська армія) [3, с. Отже, на жовтень 1917 р. у складі Південно-Західного та Румунського фронтів знаходилось сім броньових автомобільних дивізіонів (7-й, 8-й, 11-й і Особливий - в арміях Південно-Західного фронту, 4-й, 6-й та 9-й - Румунського), а безпосередньо командуванню Південно-Західного фронту підпорядковувався дивізіон Особливого призначення. Доволі значна кількість броньовиків типу “Остін”, що були поставлені в Росію, а це загалом 168 одиниць, зробили їх дуже поширеними під час боїв 1917-1920 рр. Тільки на території України, крім українських армій, їх використовували білогвардійські й більшовицькі частини, а як трофеї - німецька армія (два броньовики 2-ї і два 3-ї серій) та польська (щонайменше пять машин) [6, с.