Характеристика хлібозаготівельного плану з урожаїв 1930 і 1931 років. Поширення голоду, який був наслідком зимових хлібозаготівель. Аналіз переходу з продрозверстки на засади продовольчого податку. Скорочення видатків на "священних корів" бюджету.
Аннотация к работе
ПЕРЕДУМОВИ ГОЛОДОМОРУ 1. Хлібозаготівлі з урожаїв 1930 і 1931 рр Розподіл доходів у колгоспах 20-х рр. найчастіше відбувався по їдцях або за кількістю виходів на роботу. У ході дискусії, що розгорнулася влітку 1930 р. в Аграрному інституті Комуністичної академії, представник України С. Ужанський заявив, що вирішальним випробуванням для колгоспної системи стане осінь, коли відбудеться “дільба продуктів” . Випереджаючи події, Колгоспцентр СРСР у директиві від 6 червня 1930 р. “Про оцінку і облік праці в колгоспах” висловився за впровадження нової економічної категорії під назвою “трудодень” . У січні 1931 р. в Москві відбулася Всесоюзна нарада з організації праці в колгоспах. Розподіл продуктів, підкреслювалося в резолюції з’їзду, мав здійснюватися за принципом “хто більше і краще працює, той більше одержує, хто не працює, той нічого не одержує” . Вивчаючи стан організації праці в колгоспах, Наркомзем УСРР зробив такий узагальнюючий висновок: “Часто при високих нормах виробітку на польових роботах та неправильних розцінках ті, хто працював у полі, виробляли набагато менше трудоднів, ніж обслуговуючий персонал”. ДПУ УСРР вивчило діяльність 200 колгоспів за 1931-й рік. По-третє, і це найголовніше: половина колективних господарств України, за свідченням С. Косіора, у 1931 р. не видала на трудодні абсолютно нічого . Отже, у половини артілей колгоспники працювали весь сільськогосподарський рік безплатно, здобуваючи собі і своїй сім’ї жалюгідні засоби існування тільки з невеликих присадибних ділянок. У сільській місцевості основний продукт харчування - хліб ставав величезним дефіцитом. Як це зрозуміло, дефіцит хліба був викликаний державними заготівлями. У роз’ясненні за підписами Я. Яковлєва і Т. Юркіна щодо запровадження в життя Примірного статуту сільськогосподарської артілі визначалися норми здавання (у формі продажу за зовсім низькими цінами) заготівельним органам зернової продукції. Багато селян не витримували податкового тиску і відмовлялися від господарювання, залишаючи “хлібозаготівельний фронт”. План мусив виконуватися, і влада обтяжувала тих, хто залишався на селі, додатковими завданнями.316 Колгоспи внаслідок цього не могли розрахуватися за трудоднями, а селяни не бажали добросовісно працювати без оплати. ЦК КП(б)У все-таки домігся від Кремля у жовтні 1930 р. зменшення плану до 472 млн. пудів. 27 січня 1931 р. політбюро ЦК ВКП(б) розглянуло ситуацію в УСРР і констатувало заборгованість в обсязі 34 млн. пудів, переважно по твердих завданнях для заможних господарств. Сталін зменшив заборгованість до 25 млн. пудів і зобов’язав ЦК КП(б)У оголосити лютий 1931 р. місяцем ударних хлібозаготівель, щоб цілком виконати план. ЦК КП(б)У змушений був оголосити нову кампанію із заготівлі минулорічного хліба з 20 травня по 15 червня 1931 р. С. Косіор і голова українського Раднаркому В. Чубар відправили в район директиву такого змісту: “Добрий урожай минулого року дав можливість партії намітити хлібозаготівельний план Україні в розмірі 490 млн. пудів... МТС і радгоспи вважалися загальнонародною власністю, а колгоспи були оголошені радянськими політекономами колгоспно- кооперативною формою власності. Хлібозаготівельна епопея, яка розгорталася навколо урожаю 1930 р., нагадувала перетягування канату між Москвою і Харковом. А вопрос виконання плану хлібозаготівлі повністю як від РВК, так і від сільради стоїть так, щоб виконати, а дальше, мовляв, буде видно. Леніна, яка складається майже виключно з бідняцьких господарств, відчувається гострий недохват хліба. Майоров вказав, що треба дати чітку і ясну відповідь колгоспам і радгоспам щодо зобов’язань перед державою. Розвиваючи цю думку, член ЦК П. Масленко зауважив: “У минулому році жодної основи не було. Справді, газета “Комуніст” (Харків) 5 жовтня 1930 р. надрукувала таку замітку свого кореспондента про загибель незбираного хліба на Донбасі: “Ще й досі на ланах Слов’янського та Краматорського районів не прибрано багато пшениці та інших культур. Юркін і Майоров, не змовляючись, дійшли - один у Москві, а інший у Харкові - однакового висновку: попри втрати треба збе-регти конвеєрну систему жнив, за якої хліб не потрапляв у колгоспні комори, а надходив з поля безпосередньо на державні зсипні пункти. Сталін навряд чи передбачав, починаючи суцільну колективізацію, що йому доведеться як секретарю ЦК ВКП(б) підписувати постанови про згрібання колосків. 5 грудня 1931 р. Й. Сталін і В. Молотов відправили телеграми, в яких вимагалося, щоб план був виконаний за будь-яку ціну. На колгоспи-боржники вимагалося накладати санкції - дострокове стягнення всіх кредитів, припинення обслуговування МТС, примусове вилучення наявного зерна, включаючи насіннєвий фонд 23 грудня політбюро ЦК ВКП(б) розглянуло у присутності Г. Петровського, В. Затонського та А. Мікояна стан хлібозаготівель в Україні і визнало його незадовільним: на 1 грудня республіка виконала тільки 74% встановленого плану. Уповноважений цього ж РВК Щербина у бесідах з працівниками теж заявляв: “хлібозаготівлю ми не виконаємо, тому що