Казка як один із найпопулярніших видів усної народної словесності, особливості формування художнього світу та його ціннісне орієнтування. Аналіз аксіологічної цінності народних казок, виявлення та описання особливостей її передачі в процесі перекладу.
Аннотация к работе
Відчуваючи себе частиною світобудови, людина відтворює у казці модель пізнаного нею світу, свого роду художній мікрокосм, через який є прямий вихід у макрокосм, до світової, космічної гармонії. Хоча проблема аксіологічної цінності народної казки привертала увагу досить широкого кола етнографів, літературознавців та лінгвістів, перекладознавчий аспект цього питання є недостатньо вивченим на сучасному етапі розвитку філології, що робить актуальним наше дослідження. Мета нашої роботи полягає в комплексному аналізі досліджень сучасних лінгвістів стосовно питань аксіологічної цінності народних казок та системному виявленні та описанні особливостей передачі аксіологічної складової народних казок в перекладі. Завданнями роботи є дослідження підходів до питання аксіологічної цінності казки представниками різних наук (педагогіки, лінгвістики, фольклористики тощо); виявлення відмінностей у ставленні до цього питання протягом часу (ХІХ - ХХІ століття); опис аксіологічних особливостей народних казок, що належать до різних культур; розробка питання про передачу ціннісної значущості казок в перекладах іншими мовами. Васильєва визначає ціннісні орієнтації як „складну інтегральну і динамічну якість особистості, яка висловлює індивідуальне, вибіркове ставлення людини до духовних і матеріальних цінностей, до життя суспільства, науки, культури, праці, освіти та до самої себе” [2, с.
Список литературы
1. Леонтьев Д. А. Факторная структура теста смысложизненных ориентаций / Д. А. Леонтьев // Психологический журнал. - 1993. - №1. - С. 150 - 155. 2. Васильева З. И. Гуманистические ценности образования и воспитания (90-е годы ХХ в., Россия): Педагогическое исследование / З. И. Васильева. - СПБ. : Научная школа, 2003. - 336 с. 3. Шалова С. Ю. Профессиональные ценности в системе ценностных ориентаций студентов педвуза [Електронний ресурс] / С. Ю. Шалова // Интернет-журнал „Науковедение”. - 2013. - № 3 (16). - Режим доступу : http://naukovedenie.ru/PDF/48pvn313.pdf 4. Харламова Т. І. Відтворення фольклорних компонентів при перекладі народних казок [Електронний ресурс] / Тетяна Іванівна Харламова. - Режим доступу : http://er.nau.edu.ua:8080/xmlui/handle/NAU/8950. 5. Сухомлинский В. А. Родина в сердце / В. А. Сухомлинский. - М. : Наука, 1980. - 364 с. 6. Матвейчук Н. І. Відображення архетипів української культури в народних казках: проблема збереження етнічно-образних елементів українського фольклору при перекладі англійською мовою / Н. І. Матвейчук // Вісник рівненського національного університету водного господарства та природокористування. - 2009. - С. 231 - 237. 7. Худик К. Г. Лінгвокультурний компонент англійської народної казки / К. Г. Худик // Вісник Житомирського держ. ун-ту. Філологічні науки. - 2011. - № 58. - С. 223 - 225.
Одородько О. С., Крисало О. В. Передача аксіологічної складової народних казок в перекладі: до постановки питання
У статті зроблена спроба комплексного аналізу досліджень сучасних лінгвістів стосовно питань аксіологічної цінності народних казок та системного виявлення та описання особливостей передачі аксіологічної складової народних казок в перекладі. Завданнями роботи є дослідження підходів до питання аксіологічної цінності казки представниками різних наук (педагогіки, лінгвістики, фольклористики тощо); виявлення відмінностей у ставленні до цього питання протягом часу (ХІХ - ХХІ століття); опис аксіологічних особливостей народних казок, що належать до різних культур; розробка питання про передачу ціннісної значущості казок в перекладах іншими мовами. Виконаний аналіз дозволяє стверджувати, що народна казка є ефективним засобом формування ціннісних орієнтацій дітей, вона дозволяє глибше познайомитися зі світом культури, з історією свого народу; створює фундамент для формування духовно-моральної сфери особистості дитини, визначаючи її соціальну значущість, цілісність, унікальність і неповторність.
Ключові слова: народна казка, аксіологія, цінності, переклад.
29
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 3 (286), 2014
Одородько О. С., Крысало О. В. Передача аксиологической составляющей народных сказок в переводе: к постановке вопроса
В статье сделана попытка комплексного анализа исследований современных лингвистов в области аксиологической ценности народных сказок и системного выявления и описания особенностей ее передачи в переводе. Задачами работы являются: исследование подходов к вопросу аксиологической ценности сказки представителей разных наук (педагогики, лингвистики, фольклористики и т.д.); выявление различий в отношении к этому вопросу в течение времени (ХІХ - ХХІ века); описание аксиологических особенностей народных сказок, которые принадлежат разным культурам; разработка вопроса передачи ценностной значимости сказок в переводах на другие языки. Выполненный анализ позволяет утверждать, что народная сказка является эффективным способом формирования ценностных ориентаций у детей, она позволяет глубже познакомиться с миром культуры, с историей своего народа; создает фундамент для формирования духовно-моральной сферы личности ребенка, определяя его социальную значимость, целосность, уникальность и неповторимость.
Ключевые слова: народная сказка, аксиология, ценности, перевод.
Odorodko O. S., Krysalo O. V. Implementation of Folk Tales’ Axiological Component in Translation: to the Formulation of Problem
This article contains an attempt of complex analysis concerning researches of contemporary linguists on issues of folk tales’ axiological values and systematic identification and description of the axiological components’ features in translation.
The tasks of the work: to study the approaches to the issue of tales’ axiological value used by representatives of different sciences (pedagogics, linguistics, folklore studies, etc.); to identify differences in attitudes to this issue over time (XIX - XXI centuries); to describe folk tales’ axiological features that belong to different cultures; to develop issue on transference of tales’ value in translations onto other languages. Due to the results of the analysis we can admit that the process of implementation of axiological values in tales demands for definite skills and knowledge. Both author and translator should be able to see the world through the eyes of a child. While translating, interpreter takes part in this process as a special mediator whose function is to ensure natural sounding of a text, appropriate for audience with age-related characteristic and specific perception of the world. Special attention should be paid to the cultural aspect which is usually not singled out in literary / linguistic writings but is of a great importance in case of translation of works for children. Analysis also reveals that the folk tale is an effective mean to form value orientations of children. It gives an opportunity to get better acquaintance with the world of native culture and history; it creates a
30
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 3 (286), 2014 basis for moral and spiritual spheres of the child by determining its social significance, integrity, uniqueness and soleness.
Key words: folk tale, axiology, values, translation.
Стаття надійшла до редакції 31.01.2014 р. Прийнято до друку 28.02.2014 p.
Рецензент - д. філол. н., проф. Дмитренко В. І.
УДК [811.111:811.161.2]’255.4:791.43
Н. І. Пантикіна, А. Є. Деарт
ТРАНСФОРМАЦІЯ ДОДАВАННЯ
ПРИ АУДІОВІЗУАЛЬНОМУ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ
Актуальність пропонованого дослідження зумовлена тим, що на фоні розширення масиву наукових розробок у галузі перекладознавства проблема аудіовізуального перекладу (АВП) є малодослідженою вітчизняними науковцями, що негативно впливає на якість кіно- й телепродукції іншомовного походження, яка зявляється на вітчизняних екранах. Проблему АВП представлено значною кількістю робіт зарубіжних дослідників, а саме: М. Бейкер (M. Baker), Г. Ґотліба (H. Gottlieb), Х. Діас Сінтаса (J. Diaz Cintas), Й. Іварсона (J. Ivarsson), Дж.-М. Люйкена (G.-M. Luyken), А. Сербан (A. Serban) та ін. Проте специфіки україномовного перекладу аудіовізуальної продукції зарубіжні науковці не розглядають. У роботах вітчизняних дослідників, зокрема, В. Демецької, А. Є. Кулікової, Т. Г. Лукянової, Н. В. Розумеєнко, О. Федорченко, проблема перекладу аудіовізуального тексту знаходить лише фрагментарне висвітлення.
Метою пропонованого дослідження є охарактеризувати проблему декомпресії аудіовізуального тексту за рахунок трансформації додавання при перекладі з англійської українською мовою. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1) висвітлити поняття „декомпресія”; 2) розглянути особливості трансформації додавання та чинники, які зумовлюють її застосування при перекладі; 3) виявити найхарактерніші для АВП випадки додавання мовних одиниць при перекладі з англійської українською мовою.
На початку ХХ ст. німецький лінгвіст Дітер Вундерліх констатував наявність у мовленні двох співвідносних рис - Kurze-Breite (з нім. стислість і широта), і з того часу феномен збільшення текстового обсягу при перекладі цікавив багатьох науковців [1]. Зазвичай з двох „паралельних” текстів українською та англійською мовою при аудіовізуальному перекладі більш обємним буває український текст. Однією з причин цього є більша тенденція англійського мовлення до