Необхідність поєднання інформаційно-правових та інтелектуально-правових підходів до регулювання інформаційних відносин. Аналіз сутності передач та програм організацій мовлення з точки зору інформаційного права та права інтелектуальної власності.
Аннотация к работе
Відтак має сенс поглянути на правовідносини щодо передач (програм) організацій мовлення з точки зору як інформаційного права, так і права інтелектуальної власності, сформувавши таким чином єдиний інтегрований погляд на сутність зазначених обєктів правовідносин. Однак досі юридичною доктриною не вироблено єдиного підходу до визначення сутності передач (програм) організації мовлення, що вимагає вивчення їх особливостей порівняно з іншими обєктами авторського права та суміжних прав. Разом з тим, враховуючи перетинання предметів правового регулювання та нормативних масивів інформаційного права та права інтелектуальної власності, існує необхідність в поєднанні інформаційно-правових та інтелектуально-правових підходів до регулювання інформаційних відносин з приводу інформації, представленої у формі різних обєктів права інтелектуальної власності, в тому числі й передач (програм) організацій мовлення. інформаційний передача програма інтелектуальний Термін «передача (програма) організації мовлення» є насамперед категорією права інтелектуальної власності, яка вживається як в ЦК України, так і в Законі України «Про авторське право і суміжні права» [8; 9]. Визначення особливостей передач (програм) організацій мовлення як обєктів суміжних прав ускладнено тим, що ані ЦК України, ані Закон України «Про авторське право і суміжні права» не містять дефініції передачі (програми) організації мовлення.
Список литературы
1. Андрусів У. Проблеми реалізації прав інтелектуальної власності на програми організацій мовлення в Україні / У. Андрусів // Право України. 2008. № 6. С. 63-68.
2. Боярчук О. М. Цивільно-правова охорона суміжних прав в Україні: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. М. Боярчук; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. К.: 2002. 19 с.
3. Вахонєва Т. Передачі (програми) організацій мовлення як обєкти права інтелектуальної власності / Т. Вахонєва // Юридична Україна. 2011. № 10. С. 38-42.
4. Єліферов О. Б. Встановлення елементів змісту та форми передач (програм) організацій мовлення при проведенні судової експертизи / О. Б. Єліферов [Електронний ресурс]. Режим доступу: IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/krise_2013_58(1)_52.pdf.
5. Стройко І. А. Проблемні питання захисту суміжних прав організацій мовлення: практика України та європейський досвід / І. А. Стройко // Часопис Київського університету права. 2011. № 3. С. 219-224.
6. Яркіна Н. Є. Суміжні права в авторському праві: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Н. Є. Яркіна; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Х., 2000. 20 с.
7. Право інтелектуальної власності: навч. посіб. / В. Р. Кравець, В. Г. Олюха, О. М. Стець та ін. За заг. ред. Кравця В. Р., Олюхи В. Г. К.: Центр учбової літератури, 2012. 270 с.
8. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40-44. Ст. 356.
9. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 13. Ст. 64.
10. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 р. № 3759-XII в редакції Закону від 12.01.2006 р. № 3317-IV // Відомості Верховної Ради України. 2006. № 18. Ст. 155.